Миколаївська церква (Бучин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свято-Миколаївська церква
Храм2.jpg
51°50′19″ пн. ш. 25°36′25″ сх. д. / 51.83861° пн. ш. 25.60694° сх. д. / 51.83861; 25.60694Координати: 51°50′19″ пн. ш. 25°36′25″ сх. д. / 51.83861° пн. ш. 25.60694° сх. д. / 51.83861; 25.60694
Тип споруди церква
Розташування Україна Україна,Бучин Любешівський район
Волинська область
Початок будівництва 1915
Кінець будівництва 1926
Належність УПЦ (МП)
Реліквії Бучинська ікона Божої Матері
Миколаївська церква (Бучин) is located in Україна
Миколаївська церква (Бучин)
Миколаївська церква (Бучин) (Україна)

Свято-Миколаївська церква належить громаді Української православної церкви (Московського патріархату) села Бучин Любешівського району Волинської області знаходиться на околиці села, на острівку, в заплаві річки Стохід.

Історія[ред.ред. код]

Храм побудовано на місці з'явлення Бучинської ікони Божої Матері. Будівництво нині діючого храму було завершено у 1926 році, на заміну церкви Великомучениці Параскєви, розібраної австро-німецькими вояками у 1915 році. З 1914 по 1917 роки річкою Стохід проходила лінія фронту між російськими та австро-німецькими військами, а церква стояла за 200 метрів від річки.

Хресна хода 1937 рік

В «Статистических сведениях о церквах и причтах Минской епархии» опублікованих в додатку до 24 номеру Мінських єпархіальних Відомостей за 1880 рік повідомлялось, що церква в Бучині:

Деревяна і досить стара. У 1848 і 1868 роках виправлена ​​парафіянами. Число прихожан — 637

До 1915 року церква в Бучині відносилась до Мінської єпархії[1] Російської православної церкви, з 1922 по 1943 року до Поліської єпархії [2] Польської православної церкви,а з 1944 року до Волинсько-Рівненської єпархії[3].

В 1960 році атеїстичний правлячий режим заборонив Богослужіння у храмі. У зв'язку із припиненням Богослужінь, Бучинська Ікона Богородиці вислуховувала молитовні сповіді-прохання віруючих християн в церкві села Деревок Любешівського району. Коли в дев'яностих роках постала незалежна держава Україна, в Бучині стараннями жителів села, під керівництвом старости церковної громади Миколи Ілліча Левковця відновили закритий режимом храм і величною Хресною ходою образ Богородиці на руках бучинців повернувся на своє почесне місце. З 1990 року церква належить до Волинської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату).

Владика Ніфонт в Бучині 2008 рік

Метричні книги Бучинської церкви за 1840,1841,1859 роки зберігаються в Національному історичному архіві Білорусі в Мінську (136 фонд 14 опис). У Волинському обласному державному авхіві (м.Луцьк) зберігаються метричні книги за період з 1871 по 1914 роки,а також за 1924 та 1925 та по 1933 роки (Фонд 35 опис 9).Метричні книги з 1934 року по 1950 роки зберігаються в Любешівському районному відділенні реєстрації актів цивільного стану.

15-кілометровий Хресний Хід до Бучинської ікони Божої Матері відбувається щорічно 22 травня з початком в селі Зарудче Любешівського району.

В 1939 році 22 травня на храмовому святі в Бучині було більше двох тисяч прочан, а літургію служили 20 священиків на чолі з єпископом Камінь-Каширським, вікарієм Поліської єпархії ППЦ Антонієм (Марценко)

22 травня 2008 року святкову Божественну Літургію в Бучинському Храмі очолював керуючий Волинською єпархією УПЦ Митрополит Луцький і Волинський Ніфонт . Після подячних молитов перед Іконою Богородиці він виголосив, хвилюючу серця прочан, проповідь відео версія[4] або аудіо версія[5] .

Священники[ред.ред. код]

Веренич Іван Петрович
Мельник Степан Савович

У церкві служили священики:

  • Ілларіон Цирількевич[6] — з 1848 по 1863 роки.
  • Ігнатій Прушинський — з 1870 по 1875.
  • Михайло Малевич — з 1876 по 1892.
  • Фома Тумилович — з 1892 по 1895.
  • Олексій Данкевич — з 1895 по 1900.
  • Василь Оберман — з 1900 по 1915.
  • Василь Миколайович Бєлоголовік (1893-1926) — з 1922 по 1926.
  • Євген Кваченюк — з 1927 по 1930.
  • Іоан Лозицький — з 1931 по 1933.
  • Микола Роздяловський — з 1933 по 1935.
  • Сергій Євгенович Кульчинський — з 1936 по 1942.
  • Павло Ісакович Семенович — з 1943 по 1945.
  • Никон Якович Наумович — з 1946 по 1948.
  • Іван Петрович Веренич — з 1948 по 1959.
  • Степан Савович Мельник — з 1992 по 2006.
  • Г.Андрійчук — з 2006 року і дотепер.

Дяками в церкві у свій час служили:

  • Савич Адам Михайлович[7] з 1865 по 1903 роки,
  • Покривний Михайло — з 1903 по 1908 роки,
  • Проневич Вікентій — з 1908 по 1914 роки,
  • Ахроменко Ісидор — з 1914 по 1920 роки,
  • Лосич Антон — з 1921 по 1933 роки,
  • Наумович Никон — з 1936 по 1940 роки.

Творчість[ред.ред. код]

Церковний хор 2006 рік

Отцем Іваном Парипою — настоятелем православного Храму в селі Кухітська Воля Рівненської області створено і записано з його чоловічим і жіночим церковними хорами пісню «Бучинське Диво» На пісню створено також і відео-кліп.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]