Свідчення відсутності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Свідчення відсутності — це будь-які свідчення[en], які свідчать про те, що чогось не вистачає або не існує. Те, що вважається доказом відсутності, було предметом суперечок між вченими та філософами. Це часто відрізняють від відсутності свідчень.

Огляд[ред. | ред. код]

Вичерпний огляд[en] горища на наявність шкідників може надати докази відсутності, але будь-які ознаки мишей завжди будуть достатніми для протилежного.

Свідчення відсутності та відсутність свідчень — схожі, але різні поняття. Це розрізнення відображено в афоризмі «Відсутність свідчень не є свідченням відсутності». Цей антиметабол[en] часто приписують Мартіну Різу або Карлу Сагану, але версія з'явилася ще в 1888 році в праці Вільяма Райта[en].[1] За словами Сагана, цей вираз є критикою «нетерпіння до двозначності», яке демонструється зверненнями до невігластва.[2] Незважаючи на те, що може матися на увазі в цьому виразі, відсутність свідчень може бути інформативною. Наприклад, під час тестування нового препарату, якщо не спостерігається шкідливих ефектів, це означає, що препарат безпечний.[3] Це пояснюється тим, що, якби препарат був шкідливим, слід очікувати, що свідчення цього факту з’являться під час тестування. Очікування свідчень робить їх відсутність істотною.[4]

Як показує попередній приклад, різниця між свідченнями того, що щось відсутнє (наприклад, спостереження, яке свідчить про те, що сьогодні тут не було драконів), і простою відсутністю свідчень (наприклад, не було проведено ретельних досліджень) може мати відтінки. Дійсно, вчені часто сперечаються про те, чи слід вважати результат експерименту свідченням відсутності чи він залишається відсутністю свідчень. Дискусія стосується того, чи виявив би експеримент цікаве явище, якби воно було там.[5]

Аргумент через незнання щодо «відсутності свідчень» не обов’язково є помилковим, наприклад, що потенційно рятівний новий препарат не становить довгострокового ризику для здоров’я, якщо не буде доведено протилежне. З іншого боку, якби такий аргумент необачно покладався на відсутність досліджень для сприяння його висновку, це вважалося б неформальною помилкою, тоді як перше може бути переконливим способом перекласти тягар доведення під час суперечки чи дискусії.[6]

Наука[ред. | ред. код]

У ретельно розроблених наукових експериментах нульові результати[en] можна інтерпретувати як свідчення відсутності.[7] Те, чи прийме наукове співтовариство нульовий результат як свідчення відсутності, залежить від багатьох факторів, включаючи здатність виявлення застосованих методів, достовірність висновку, а також підтверджувальне упередження всередині спільноти. Наприклад, у дослідженнях амнезії відсутність поведінки, що вказує на пам'ять, іноді інтерпретується як відсутність сліду пам'яті; однак деякі дослідники вважають цю інтерпретацію помилковою, оскільки погіршення пам’яті може бути тимчасовим через дефіцит пригадування.[8] Альтернативно, слід пам’яті повинен бути прихованим і демонструватися через його непрямий вплив на нове навчання.[9][10] Майкл Девіс, дослідник з Університету Еморі, стверджує, що повне стирання можна з упевненістю зробити, лише якщо всі біологічні події, які відбулися під час формування пам’яті, повернуться до свого початкового стану.[11] Девіс стверджує, що оскільки проведення цих вимірювань у складному організмі неправдоподібне, концепція повного стирання пам’яті (те, що він вважає «сильною формою забування») не є корисною з наукової точки зору.[11]

Право[ред. | ред. код]

У багатьох правових системах через презумпцію невинуватості та переконання, що гірше засудити невинну людину, ніж відпустити винного на волю, відсутність свідчень провини підсудного є достатньою для виправдання.[3]

З іншого боку, відсутність свідчень на користь підсудного (наприклад, алібі) може зробити його провину більш правдоподібною. Суд присяжних можна переконати засудити через «прогалини у свідченнях» або брак свідчень, які вони очікують почути.[12]

Доведення заперечення[ред. | ред. код]

Негативне[en] твердження — це розмовне слово для твердження, яке стверджує неіснування або виключення чогось.[13] Доведення негативних тверджень поширені в математиці. Такі твердження включають теорему Евкліда про те, що не існує найбільшого простого числа, і теорему Ерроу. В ході дебатів може бути кілька заяв, проте той, хто висуває заяву, зазвичай несе тягар доведення, незалежно від позитивного чи негативного змісту претензії.[14][15]

Негативне твердження може існувати або не існувати як контрапункт попереднього твердження. Аргумент «доказ неможливості» або «доказ відсутності» є типовими методами виконання тягаря доведення для негативної заяви.[13][16]

Філософ Стівен Хейлз стверджує, що зазвичай можна логічно бути настільки ж впевненим у запереченні, як і в твердженні. Хейлз каже, що якщо стандарти впевненості змушують їх говорити, що «ніколи не існує «доказів» неіснування», то вони також повинні сказати, що «ніколи не існує «доказів» існування». Хейлз стверджує, що існує багато випадків, коли ми можемо довести, що чогось не існує, з такою ж упевненістю, як довести, що щось дійсно існує.[13]:109–112 Подібної позиції дотримується філософ Стівен Лоу, який підкреслює, що замість того, щоб зосереджуватися на існуванні «доказу», краще було б поставити питання про те, чи є якісь розумні сумніви щодо існування чи неіснування.[17]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Absence of Evidence Is Not Evidence of Absence. Quote Investigator (амер.). 17 вересня 2019. Процитовано 23 жовтня 2021.
  2. ↑ Sagan, Carl (1997). The Demon-Haunted World: Science as a Candle in the Dark (вид. 1st). New York: Ballantine. с. 213. ISBN 0-345-40946-9. OCLC 32855551. Appeal to ignorance—the claim that whatever has not been proved false must be true, and vice versa (e.g., There is no compelling evidence that UFOs are not visiting the Earth; therefore UFOs exist—and there is intelligent life elsewhere in the Universe. Or: There may be seventy kazillion other worlds, but not one is known to have the moral advancement of the Earth, so we're still central to the Universe.) This impatience with ambiguity can be criticized in the phrase: absence of evidence is not evidence of absence.
  3. ↑ а б Copi, Irving; Cohen, Carl; McMahon, Kenneth (2014). Introduction to Logic (вид. 14). Harlow, UK: Pearson Education Limited. с. 132—133. ISBN 978-1-292-02482-0.
  4. ↑ Martin, M. (2007). The Cambridge Companion to Atheism. Cambridge Companions to Philosophy. Cambridge University Press. с. 70. ISBN 9780521842709. LCCN 2006005949. [Advocates] of the presumption of atheism... insist that it is precisely the absence of evidence for theism that justifies their claim that God does not exist. The problem with such a position is captured neatly by the aphorism, beloved of forensic scientists, that "absence of evidence is not evidence of absence." The absence of evidence is evidence of absence only in case in which, were the postulated entity to exist, we should expect to have more evidence of its existence than we do.
  5. ↑ Schreuder, Duco A. (2014). Vision and Visual Perception The Conscious Base of Seeing. с. 105.
  6. ↑ Walton, Douglas (1992). Nonfallacious Arguments from Ignorance. American Philosophical Quarterly. 29 (4): 381—387. ISSN 0003-0481. JSTOR 20014433.
  7. ↑ Altman, Douglas G; Bland, J Martin (1995). Absence of evidence is not evidence of absence. British Medical Journal. 311 (19 August): 485. doi:10.1136/bmj.311.7003.485. PMC 2550545. PMID 7647644.
  8. ↑ Roediger, Henry L., ред. (2007). Science of memory: concepts. Science of memory. London: Oxford Univ. Press. с. 186. ISBN 978-0-19-531044-3. Does the amnestic agent block consolidation, or now reconsolidation, or impair retrieval? Is the memory deficit permanent or is there spontaneous recovery or the possibility of recovering the memory by further treatments or reminders? It is evident that the same logical objection voiced by Weiskrantz (1966)...He warned that experimental amnesia studies are fatally flawed from the outset, since it is not possible to prove the null hypothesis, i.e. the absence of a memory trace.
  9. ↑ Eichenbaum, Howard. "Persistence: Necessary but not Sufficient." Science of memory: Concepts (2007): 193-197.
  10. ↑ Wixted, J. T. "Integrative comments. Forgetting: It's not just the opposite of remembering (2007) Science of memory concepts." 329-335. "However, it would be difficult to establish the complete absence of a trace because it is always possible that an as yet untried retrieval cue would show that some remnant of the trace is still available."
  11. ↑ а б Davis, Michael. "Forgetting: Once again, it’s all about representations." Science of memory: Concepts (2007): 317-320.
  12. ↑ Tuzet, Giovanni (2015), Bustamante, Thomas; Dahlman, Christian (ред.), On the Absence of Evidence, Argument Types and Fallacies in Legal Argumentation, Law and Philosophy Library (англ.), Cham: Springer International Publishing, 112: 37—51, doi:10.1007/978-3-319-16148-8_3, ISBN 978-3-319-16148-8, процитовано 21 жовтня 2021
  13. ↑ а б в Hales, Steven D. (Summer 2005). Thinking tools: You can prove a negative (PDF). Think. Cambridge University Press. 4 (10): 109—112. doi:10.1017/S1477175600001287.
  14. ↑ Quine, William Van Orman (1978). The Web of Belief. Random House. с. 8. ISBN 978-0394321790.
  15. ↑ Truzzi, Marcello (August 1987). Zetetic Ruminations on Skepticism and Anomalies in Science. Zetetic Scholar (12 & 13): 3—4. Процитовано 5 July 2023.
  16. ↑ Damer, T. Edward (2009). Attacking faulty reasoning: a practical guide to fallacy-free arguments. Cengage Learning. с. 17. ISBN 9780495095064.
  17. ↑ You Can Prove a Negative | Psychology Today. www.psychologytoday.com (амер.). Процитовано 28 листопада 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Свідчення_відсутності&oldid=42341397