Селеніди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Селені́ди (рос. селениды, англ. selenides, нім. Selenide n pl) — сполуки селену з електронегативними елементами, в тому числі з металами.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Селеніди можна розглядати як похідні селеноводню H2Se, наприклад, Ag4SeS (мінерал агвіларит), Cu2Se (берцеліаніт).

За властивостями і складом займають проміжне положення між телуридами і сульфідами, ближчі до останніх.

Селеніди лужних металів розчинні у воді. На повітрі окиснюються. Схильні до утворення поліселенідів.

Поширення у природі[ред. | ред. код]

Відомі мінерали-селеніди Fe, Pb, Zn, Cd, Ag, Cu, Bi, Hg, Co, Ni та ін. Зокрема, у мінеральних покладах зустрічаються:

У природних умовах часто утворюються в ендогенних та екзогенних родовищах. Ідентифікуються складно внаслідок схожості з сульфідами. Рідкісні.

Застосування[ред. | ред. код]

Селеніди — напівпровідники, що мають фоточутливість, застосовуються у фоторезисторах та фотоелементах, як лазерні матеріали, компоненти люмінофорів і термоелектричні матеріали.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]