Сент-Пол (острів)
Сент-Пол | |
---|---|
Географія | |
Координати: 47°12′10″ пн. ш. 60°09′03″ зх. д. / 47.20278° пн. ш. 60.15083° зх. д. | |
Акваторія | Протока Кабота |
Площа | 5 км² |
Довжина | 4,8 км |
Ширина | 1,6 км |
Найвища точка | г. Крогган, 147 м |
Країна | |
Канада | |
Адм. одиниця | Нова Шотландія |
Населення |
0 осіб |
Сент-Пол у Вікісховищі |
Сент-Пол (англ. St. Paul Island, фр. Île Saint-Paul) — невеликий безлюдний острів, розташований приблизно за 24 км на північний схід від мису Норт[en] на острові Кейп-Бретон та за 71 км на північний захід від мису Рей[en] на Ньюфаундленді. Він лежить приблизно на межі між акваторіями затоки Святого Лаврентія та протоки Кабота. Адміністративно належить до графства Вікторія в провінції Нова Шотландія і є найпівнічнішою частиною цієї провінції.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина острова Сент-Пол становить приблизно 4,8 км, а його ширина у найширшому місці становить 1,6 км. Острів складений з гранітів, геологічно він є продовженням Аппалачів та Кейп-Бретонського нагір'я. Його найвищою вершиною є гора Крогган висотою 147 м. Скелясте узбережжя острова назвичайно порізане. Вузька протока, заповнена морською водою, відділяє крайню північну частину від решти острова.
Природа[ред. | ред. код]
Острів вкритий густим невисоким хвойним лісом. Єдиними наземними ссавцями, що населяють острів, є кролики, яких випустили на волю після створення рятувальної станції наприкінці 1800-х років. Тут також зустрічаються численні морські птахи та рідкісні канадські дрозди-короткодзьоби[en] (Catharus bicknelli). У внутрішній частині острова є два невеликі озера — Езель і Лена, зариблені фореллю.
Острів є важливою орнітологічною територією[1]. Його екосистема вважається крихкою, і через небезпеку, яку становить відвідування острова, візити повинні бути попередньо погоджені з канадською береговою охороною, яка керує островом від імені уряду Канади.
Історія[ред. | ред. код]
В минулому острів Сент-Пол був відомий як "Кладовище затоки" (затоки Святого Лаврентія), оскільки протягом більшої частини навігаційного сезону він вкритий туманом, і тому становив значну небезпеку в епоху вітрильних суден. Дуже ймовірно, що острів відвідували індіанці з племені мікмаків, але, окрім усних переказів, немає підтверджених доказів цього. Вперше острів відкрив у 1497 році італієць Джон Кабот, який перебував на англійській службі.
У 1839 році на острові було вперше споруджено маяк, який згорів у 1916 році. Його замінили чавунним циліндричним маяком у 1917 році, а він, у свою чергу, у 1962 році був замінений автоматизованою системою, яка працює на сонячній енергії[2]. До кінця 1950-х років на острові жили оператори маяка та радіостанції з родинами, однак наразі острів відвідують рідко. Сюди регулярно прилітають гелікоптери канадської берегової охорони з метою технічного обслуговування. Раніше на острові була бездротова радіостанція Марконі, і її час від часу відвідують радіоаматори, які використовують позивний CY9[3][4]. Серед інших відвідувачів трапляються спостерігачі за птахами та аквалангісти.
Клімат[ред. | ред. код]
На острові Сент-Пол панує морський субарктичний клімат (Dfc за класифікацією кліматів Кеппена) або вологий континентальний клімат (Dfb за класифікацією Кеппена). У рідкісних випадках температура може швидко і ненадовго піднятися, коли південно-західні вітри, що дмуть з Кейп-Бретона, досягають острова. Найвища температура, коли-небудь зареєстрована на острові Сент-Пол, становила 30,0 °C (14 серпня 1944)[5]. Найнижче температура на острові опускалася до −23,3 °C, що було зафіксовано 29 грудня 1933 року[6], 10 лютого 1934 року[7] та 6 лютого 1950 року[8].
Клімат Сент-Пола (екстремуми від 1928 року) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 16,5 | 12,8 | 13,9 | 17,3 | 22,2 | 26,7 | 28,3 | 30,0 | 26,7 | 23,3 | 19,9 | 14,9 | 30,0 |
Середній максимум, °C | −2 | −3 | −1 | 2 | 7 | 12 | 18 | 20 | 16 | 11 | 5 | 1 | 7 |
Середня температура, °C | −5 | −6 | −4 | 0 | 4 | 9 | 15 | 16 | 13 | 8 | 2 | −2 | 4 |
Середній мінімум, °C | −8 | −10 | −7 | −2 | 1 | 6 | 12 | 13 | 10 | 5 | 0 | −4 | 1 |
Абсолютний мінімум, °C | −22,8 | −23,3 | −21,7 | −14,4 | −3,9 | −0,6 | 4,4 | 5,6 | 2,8 | −4,4 | −11,1 | −23,3 | −23,3 |
Норма опадів, мм | 108.9 | 87.8 | 86.2 | 92.7 | 93.2 | 97.2 | 94.0 | 108.0 | 103.2 | 122.2 | 138.2 | 120.0 | 1251.6 |
Вологість повітря, % | 94 | 96 | 95 | 94 | 90 | 89 | 90 | 89 | 89 | 88 | 91 | 93 | 92 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ IBA Site Listing. www.ibacanada.org. Процитовано 22 квітня 2024.
- ↑ Collins, Julie "St. Paul Island lighthouse finally home", The Cape Breton Post, August 7, 2011, accessed August 8, 2011.
- ↑ CY9AA DXpedition
- ↑ Where and What is St. Paul Island?
- ↑ August 1944. Canadian Climate Data. Environment Canada. Процитовано 26 April 2016.
- ↑ December 1933. Canadian Climate Data. Environment Canada. Процитовано 26 April 2016.
- ↑ February 1934 work = Canadian Climate Data. Environment Canada. Процитовано 26 April 2016.
- ↑ February 1950. Canadian Climate Data. Environment Canada. Процитовано 26 April 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
|