Сергієнко Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Sergienko 60.png

Сергієнко Володимир Петрович

Оcвіта[ред.ред. код]

КДПІ імені О. М. Горького з відзнакою, 1977 р.
Наукові ступені і звання: доктор педагогічних наук (2005), професор (2007), [АНВО України], заслужений працівник освіти України (2014), почесний професор Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2014).
Посада: президент МАН Київської області, декан факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

Життєпис[ред.ред. код]

Володимир Петрович Сергієнко народився 26 жовтня 1954 р. в селищі міського типу Брусилів Житомирської області в сім'ї службовців. Це старовинне містечко (стародавня назва за літописами Київської Русі – Здвиженськ), засноване в XI ст., мало Магдебурське право з 1585 р. А місцева школа стала колискою видатних державних і політичних діячів Адама Киселя, Івана Огієнка, Олександра Омельченка; науковців члена-кореспондента НАПН України Василя Ткаченка; професора, доктора фізико-математичних наук Юрія Пасічника, багатьох народних артистів СРСР (Євгена Червонюка, Поліни Нятко та ін.), генералів та ін.

Крім батьків, Сергієнка Петра Степановича (1920 р.н., учасника бойових дій з 1940 по 1946 рр., що займав керівні посади в районі, нині покійного) і Сергієнко (Холявенко) Одарки Нестерівни (1924 р.н., заступника завідувача Брусилівської аптеки, ветерана війни і праці), в сім’ї було троє дітей. Володимир був третім за віком після двох старших сестер – Світлани (1944 р.н., працівника закордонних дипломатичних установ СРСР) і Галини (1949 р.н., начальника зміни Київського заводу художнього скла).

Ці два стародавні роди Сергієнків (с. Соловіївка Брусилівського району) і Холявенків (смт. Брусилів) дали Україні засновника станції юних натуралістів (нині Національного еколого-натуралістичного центру), доктора педагогічних наук, професора Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка Сергієнка Дмитра Лавровича (1911 – 1984 рр.), випускника педагогічного факультету (1934 р.) нашого університету; одного із засновників Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, першого завідувача кафедри фізики, проректора, декана фізико-математичного факультету, випускника фізико-математичного факультету Київського інституту народної освіти (1928 р.) Холявенка Прокіпа Григоровича (1904 – 1984 рр.). Головним ревізором Національного банку України був Холявенко Мефодій Іванович, старшим науковим співробітником Інституту фізичної хімії АН України була кандидат хімічних наук Холявенко Клавдія Мефодіївна (1924 – 2004 рр.).

Визначальну роль в житті ювіляра відіграв Березовчук Микола Данилович, доктор історичних наук, професор, ректор Уманського педагогічного інституту у 60 – і роки, а згодом завідувач кафедри історії СРСР і УРСР нашого університету. Саме він порадив вступати на фізико-математичний факультет Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького за спеціальністю «Фізика», де вчать ремонтувати телевізори, є аспірантура. Приклад і поради родичів сприяли реалізації мрії Володимира – стати науковцем.

Позаду було навчання в Брусилівській середній школі, яку ювіляр закінчив із золотою медаллю у 1972 р. В поєднанні активної участі у житті школи та успішного навчання, фізичної праці і спорту промайнули дитячі та юнацькі роки. Далі життєві випробування і праця слюсарем Брусилівського відділення «Сільгосптехніка».

З 1973 р. навчається і працює в Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького, бере активну участь у студентській науково-дослідній роботі під керівництвом професора І.Т. Горбачука. Зростав як науковець, пройшовши шлях від студента до професора університету, сумлінно виконуючи покладені на нього обов’язки і досягнувши значних успіхів у професійній діяльності. В студентські роки був відмінником навчання, активістом наукової і громадської роботи.

Після закінчення з відзнакою фізико-математичного факультету за спеціальністю «Фізика» (1977 р.) був направлений на роботу в с. Дзвінкове Васильківського району на посаду вчителя фізики і математики восьмирічної школи, а згодом переведений на посаду старшого лаборанта кафедри фізики КДПІ імені О. М. Горького, продовжуючи працювати в школі за сумісництвом.

Надалі працював завідувачем лабораторії кафедри загальної фізики, яка за активної участі В. П. Сергієнка стала першим зразковим підрозділом нашого університету. У 1980 році за рекомендацією завідувача кафедри фізики професора В. П. Дущенка вступив до аспірантури (заочна форма). Проводить наукові дослідження за госпдоговірною тематикою, відповідальний виконавець ряду важливих тем в галузі дослідження електроповерхневих властивостей дисперсних систем електрокінетичними методами.

Викладацька діяльність[ред.ред. код]

Читає для студентів фізико-математичних, інформатичних та інженерно-педагогічних спеціальностей курси «Загальна фізика», «Основи наукових досліджень з фізики», «Наукові основи конструювання тестів», «Комп'ютерні технології в тестуванні» та ін. Читає курс фізики у загальноосвітніх навчальних закладах. Розробив методичне забезпечення цих курсів: навчальні програми, дидактичні карти, навчально-методичні і мультимедійні посібники, тестові матеріали тощо.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Навчався в аспірантурі за спеціальністю «Теплофізика» (1980–1984 рр.). Тема кандидатської дисертації «Оптимізація лабораторного практикуму з курсу загальної фізики у педагогічних інститутах» (захистив 22.06.1993 р.). Протягом 2001–2004 рр. навчався в докторантурі за спеціальністю «Теорія і методика навчання фізики» і достроково подав на розгляд кафедри (вересень 2004 р.) докторську дисертацію «Теоретичні та методичні засади навчання загальної фізики у системі фахової підготовки вчителя» (захистив 25.10.2005 р.). Доктор педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 — теорія і методика навчання фізики (з 09.02.06 р.), має звання професора кафедри загальної фізики (з 2007 р.), дійсний член академії наук вищої освіти України (з 2011 р.).

Міжнародним визнанням наукових досягнень Сергієнка В. П. стала перемога в конкурсі грантів за програмою Європейського Союзу TEMPUS — IV (2009–2012 рр.) і відзначення Національним Темпус — офісом його проекту «Освітні вимірювання, адаптовані до стандартів ЄС» як зразкового за результатами виконання. Це також сприяло активізації міжнародної діяльності викладачів, докторантів, аспірантів і студентів.

Розробник Концепції розвитку інституту Інформатики (2008 р.), Положення про інститут (2008 р), Положення про комп'ютерну діагностику знань студентів університету (2011 р.), планів роботи університету (2011–2013 рр.), матеріалів для ліцензування нового напряму підготовки 6.040302 "Інформатика* (2008 р.). Вперше в Україні ліцензував, акредитував і успішно впровадив нову спеціальність магістерської підготовки 8. 18010022 Оcвітні вимірювання (2010 р.).

Член редколегії наукових часописів НПУ імені М. П. Драгоманова «Комп'ютерно орієнтовані системи навчання», «Педагогічні науки», Всеукраїнських часописів «Тестування і моніторинг якості освіти», «Інформатика та інформаційні технології».

Науковий напрям «Зміст, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів». Досліджуючи проблеми дидактики фізики вищої школи, використання комп'ютерних технологій автор запропонував структуру і зміст моделі загальної фізичної освіти в частині змістової, організаційної та операційної складових навчально-пізнавальної діяльності, які визначають інноваційний підхід до реалізації навчального процесу в умовах євроінтеграції освітніх систем та інформатизації освіти. З 2001 р. ці ідеї впроваджуються у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації за участю аспірантів, докторантів, здобувачів.

Наукова школа[ред.ред. код]

Науковий керівник володаря гранту Президента України для обдарованої молоді, переможців Всеукраїнських конкурсів студентських наукових робіт і володаря премії Київського міського голови, керує магістерськими роботами. Заступник голови спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій (2007–2012 рр.), член спеціалізованих вчених рад.

Захищені доктори педагогічних наук:


Захищені кандидати педагогічних наук:

  • Скубій Тетяна Вадимівна (2010)
  • Збаравська Леся Юріївна (2010)
  • Дембіцька Софія Віталівна (2011)
  • Кашина Ганна Сергіївна (2012)
  • Кухар Людмила Олександрівна (2014)
  • М'ястківська Марина Олександрівна (2014)
  • Хоружий Костянтин Сергійович (2015)
  • Микитенко Павло Васильович (2016)
  • Матвійчук Олексій Васильович (2016)
  • Павлюченко Лариса Сергіївна (2016)
  • Макаренко Олена Леонідівна (2017)

Один із організаторів близько 30 міжнародних і всеукраїнських конференцій, семінарів. Найзначущі з них: I–IX Всеукраїнські конференції «Фундаментальна та професійна підготовка фахівців з фізики» (1992–2004 рр.); Перші Міжнародні Драгоманівські читання (2003 р.); Всеукраїнська науково-методична конференція «Проблеми фізико-математичної і технічної освіти і науки України в контексті євроінтеграції» (2006 р.); Міжнародна конференція «Освітні вимірювання в інформаційному суспільстві» (травень 2010 р.); IV–V Міжнародна конференція «Науково-методичні засади управління якістю освіти у вищих навчальних закладах» (2011, 2013 рр.); Міжнародний форум фахівців з освітніх вимірювань (2012 р.); I–IV Міжнародні літні школи з освітніх вимірювань (Форос, АР Крим, 2009–2012 рр.) та ін.

Виступив з доповідями на багатьох міжнародних, всесоюзних та всеукраїнських наукових та науково-методичних конференціях. Рецензував низку навчальних посібників та дисертацій, виступав офіційним опонентом на захисті дисертацій. Виступив з доповідями і лекціями у Пряшівському університеті (Словаччина, 2008 р.), Малардаленському (Швеція, 2009 р.), Гельсінському технологічному (Фінляндія, 2010 р.), Кельнському (Німеччина, 2011 р.), Римському університеті «Lа Sapienca» (Італія, 2011 р., 2012 р.).

Відзнаки[ред.ред. код]

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (2004 р.), Почесною Грамотою Міністерства народної освіти УРСР (1987 р.), Грамотою МОН України (2010 р.) Почесною Грамотою Президії АПН України (2006 р.)., Подякою міського голови О. О. Омельченка (2005 р.), орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня (2009 р.), орденом Геродота Галікарнаського (2009 р.), нагрудним знаком „Ушинський К. Д." Національної академії педагогічних наук України, Почесною відзнакою срібною медаллю «М. П. Драгоманов 1841–1895 рр.» (2009 р.) та золотою медаллю «М. П. Драгоманов 1841–1895 рр.» (2014 р.), подяками і грамотами університету.

Публікації[ред.ред. код]

Опубліковано понад 300 наукових праць з проблем експериментальної фізики та методики її навчання, використання інформаційних технологій та освітніх вимірювань з них одна монографія, 45 підручників, навчальних та методичних посібників, 185 статей тощо. Автор 30 навчальних програм для студентів фізико-математичних та інформатичних спеціальностей. Розробник стандарту вищої освіти для магістрів з освітніх вимірювань, навчальних матеріалів популярного в учнів України сайту «Сергієнко В. П. Шкільна фізика».

Багато видань вийшли з грифом «Рекомендовано МОН України»:

  • Сергієнко В. П. Курс фізики: навч. посіб. для слухачів підготовчих відділень вищих навч. закл. — К.: Майстер — клас, 2006. — 368 с;
  • Скубій Т. В., Сергієнко В. П. Розв'язування задач з електростатики: посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: Політехніка. 2005. — 132 с;
  • Шут М. І., Сергієнко В. П. Науково-дослідна робота з фізики в середніх і вищих навчальних закладах: навч. посіб. — К. Шкільний світ, 2004.- 128 с;
  • Дідович М. М., Пастушенко С. М., Сергієнко В. П. Розв'язування задач з фізики: Навч. Посібник.-К: Діал, 2004. — 180 с;
  • Демонстраційний експеримент з фізики: навч. посіб. /М. І. Шут, В. Ю. Биков, В. П. Сергієнко та ін. / За заг. ред. М. І. Шута, В. Ю. Бикова. — К.: НПУ, 2003. — 237 с;
  • Сергієнко В. П., Шут М. І. МАН: Підготовка науково-дослідних проектів: навч. посіб. — К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. — 128 с. — (Б — ка «Шк. світу»).
  • Дембіцька С. В., Сергієнко В. П., Яблочніков С. Л. Фізика та основи астрономії для студентів коледжів. Практичний курс: навч. посіб. — Вінниця: ТОВ Планер. — 2008. — 179 с;
  • Сергієнко В. П., Садовий М. І., Трифонова О. М. Фізика: підручник для слухачів підготовчих курсів. — Кіровоград: ПП «Екслюзив — Систем», 2008. — 698 с.;
  • Бугайов О. І. Фізика: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту) / О. І. Бугайов, М. В. Головко, В. П. Сергієнко. - К.: Педагогічна думка, 2008. - 228 с.
  • Сергієнко В. П., Садовий М. І. та ін. Методика і техніка експерименту з оптики: навч. посіб. — Луцьк: Волиньполіграф, 2011. — 292 с. та ін.
  • Сергієнко В.П. Архітектура інформаційних систем Навчальний посібник (з грифом МОНМСУ) [2-е вид.] / Войтович І.С., Малежик М.П., Сергієнко В.П. –Рівне: СПД О.Зень, 2011 – 322 с.
  • Лабораторні роботи з обладнанням PHYWE. Фізика. 8 клас. Навчально-методичний

посібник. / Горбачук І.Т., Сергієнко В.П., Войтович І.С., Падалка О.С., Працьовитий М.В., Олефіренко Т.О., Левтік М.М. – К.: РВВ НПУ, 2012. – 144 с.

  • Лабораторні роботи з обладнанням PHYWE. Фізика. 7 клас. Навчально-методичний посібник. / Горбачук І.Т., Сергієнко В.П., Войтович І.С., Падалка О.С., Працьовитий М.В., Олефіренко Т.О., Зінчук В.М. – К.: Вид-во НПУ, 2012. – 106 с.
  • Сільвестров Д. С., Сергієнко В. П. та ін. Підготовка фахівців з освітніх вимірювань в Україні: Навчально-методичний комплекс. — Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2012 р. — Частина 1. — 364 с.;
  • Сільвестров Д. С., Сергієнко В. П. та ін. Підготовка фахівців з освітніх вимірювань в Україні: Навчально-методичний комплекс. — Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2012 р. — Частина II. — 400 с. та ін.
  • Сергієнко В.П. Науково-дослідна робота з інформатики у середніх та позашкільних навчальних закладах. Навчально-методичний посібник [для учнів загальноосвіт. навч. закл. та вчителів] / Сергієнко В.П., Войтович І.С. – Київ: МАНУ, 2013. – 58 с.

Посилання[ред.ред. код]

  • [1]
  • Володимир Петрович Сергієнко: бібліографічний покажчик до 60-річчя від дня народження / Міністерство освіти і науки України; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Інститут інформатики; Наукова бібліотека; упоряд. бібліографічного покажчика Н. І. Тарасова. – 2-е вид., допов. − Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. − 128 с., портрети. − (Серія: “Вчені НПУ ім. М. П. Драгоманова”).