Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 48°44′57″ пн. ш. 30°13′25″ сх. д. / 48.74917° пн. ш. 30.22361° сх. д. / 48.74917; 30.22361

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
УДПУ
UDPU-logo.png
Умань, Міська управа (мур.), Садова вул. 2.jpg
Умань, Україна Україна
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування УманьУмань
Засновано 1930
Акредитація IV  рівня
Ректор Безлюдний Олександр Іванович
Студентів більше 10000
Адреса 20300 Черкаська область, м.Умань, вул. Садова, 2
Сайт udpu.edu.ua

У́манський держа́вний педагогі́чний університе́т і́мені Павла́ Тичи́ни — заклад вищої освіти IV рівня акредитації в м. Умань Черкаської області.

У структурі університету 11 факультетів, 1 навчально-науковий інститут [1], 39 кафедр. З 2013 року до складу університету входить відокремлений структурний підрозділ — Канівський коледж культури і мистецтв[2].

На денній та заочній формах навчання вищу освіту здобувають понад 10 тисяч студентів.

Історія закладу[ред. | ред. код]

Новий корпус

Заснований у серпні 1930 року як Інститут соціального виховання [3], мав 4 факультети: техніко-математичний, соціально-економічний, мовно-літературний, біологічний. Навчання тривало 3 роки. Перший набір — 120 студентів.

1933 — перейменовано на Педагогічний інститут з чотирирічним терміном навчання. 4 факультети: історичний, мовно-літературний, математичний, біологічний.

1935 — зміна назви на Учительський інститут, 2 факультети — фізико-математичний та природничо-географічний.

Німецько-радянська війна тимчасово припинила існування інституту. У 1941 році Умань була окупована, 10 березня 1944 року Умань було звільнено і в червні Раднарком УРСР видав постанову про відновлення діяльності навчального закладу. З 15 червня 1944 року він відновив свою роботу у складі 2 відділень: фізико-математичного та природничо-географічного.

1946 — відновив свою діяльність історичний факультет, у 1947 було приєднано природничий факультет Одеського учительського інституту, через рік — такий же факультет Київського інституту.

1952 — Уманський учительський інститут реорганізовано в Уманський державний педагогічний інститут.

1960 — створено факультет педагогіки і методики початкової освіти.

1967 — інституту було присвоєно ім'я Павла Григоровича Тичини.

1976 — інститут розпочав підготовку вчителів загальнотехнічних дисциплін і праці.

Музичний корпус

Динаміка розвитку навчального закладу кінця 1980-х — середини 2000-х:

кількість \ рік 1988—1989 2006
Навчальних корпусів
Факультетів 3 11
Спеціальностей 6 49
Студентів 2835 7202
Кафедр 13 40
Викладачів 144 448
Докторів наук, професорів 2 6
Кандидатів наук, доцентів 48 81

1998 — інститут було реорганізовано в Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.

Факультети[ред. | ред. код]

До структури університету входить спеціальний підрозділ

Кадровий потенціал[ред. | ред. код]

Навчально-виховний процес в університеті забезпечують 1 академік Національної академії педагогічних наук України, академік Академії будівництва та архітектури, академік Академії економічних наук України, дійсний член (академік) Міжнародної академії безпеки життєдіяльності, 54 доктори наук, професори, 327 кандидатів наук, доцентів.

Матеріально-технічна база[ред. | ред. код]

Університет має 5 навчально-лабораторних корпусів, навчальні майстерні, два студентські гуртожитки, агробіостанцію, бібліотеку, сучасні читальні зали, 3 лінгафонні кабінети, дві студентські їдальні, спортивний комплекс, у всіх корпусах та гуртожитках студенти мають вільний доступ до мережі Інтернет.

При університеті діє православний храм.

Наукова інфраструктура[ред. | ред. код]

У науковій інфраструктурі університету — 3 науково-дослідні центри подвійного підпорядкування (НАПН, НАН та МОН України), 3 міжнародні культурно-освітні центри, 16 регіональних науково-методичних центрів, 25 науково-дослідних лабораторій, 13 наукових шкіл. Діють аспірантура і докторантура, дві спеціалізовані вчені ради.

Міжнародна діяльність[ред. | ред. код]

Університет має партнерські зв'язки з вищими навчальними закладами Польщі, Франції, США, Канади, Німеччини, Білорусі, Туреччини, Італії, Португалії, Іспанії, Швеції.

В УДПУ реалізуються проекти академічної мобільності «Mobile+3», «Mobile+2», програма «Erasmus+», а також програми подвійного дипломування, орієнтовані на підтримку ініціатив у галузях освіти, культури та спорту.

Позанавчальна діяльність[ред. | ред. код]

У соціально-культурній структурі вузу функціонують Центр культури і дозвілля «Гаудеамус», спортивний клуб, музей історії навчального закладу, планетарій, випускається газета «Педагогічні вісті»; діють літературна студія імені Миколи Бажана, студентський театр, близько 70 різних гуртків, клубів за інтересами, студій дозвілля, творчих колективів, 13 з яких мають почесне звання «народний». Серед спортсменів університету є члени олімпійської та молодіжної національних збірних.

Бібліотека[ред. | ред. код]

Бібліотека Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини заснована 1930 року в м. Умань як бібліотека Інституту соціального виховання. Її назва змінювалася відповідно до зміни назви університету. Нині бібліотека університету є однією з найбільших бібліотек міста і має багату та цікаву історію. До початку Великої Вітчизняної війни бібліотечний фонд нараховував майже 100 000 примірників, під час війни знищено близько 75 000 книг.

У післявоєнні роки матеріальна база Уманського учительського інституту міцніла, і  у 1947 р. було приєднано природничий факультет Одеського учительського інституту, через рік — такий же факультет Київського інституту. Одночасно з приєднанням факультетів були передані книги природничого напряму до фондів нашої бібліотеки, про що свідчать бібліотечні штампи.

У 50-60-ті роки XX століття відбувається швидке зростання кількості книжкового фонду. За 10 років він збільшився майже втроє і на 1 січня 1960 р. становив 96932 примірники на суму 507 345, 24 крб. Основним джерелом комплектування бібліотечного фонду протягом цього десятиріччя був бібліотечний колектор. Близько 60 % асигнувань, які виділялись на комплектування фонду були витрачені через бібколектор.

В даний час в бібліотеці діє чотири відділи: відділ комплектування та наукової обробки документів, відділ обслуговування, який включає абонемент та шість читальних залів, інформаційно-бібліографічний відділ, відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення. Їх очолюють завідувачі відділів, а саме: В. І. Устименко, З. М. Кравчук, О. Ф. Ігнатьєва, Т. М. Найкус. Директор бібліотеки Григоренко Тетяна Володимирівна.

Фонд бібліотеки універсальний та багатогалузевий. На 01.12.2019 бібліотечні ресурси становлять більше 420000 примірників. Бібліотечний фонд знаходиться у постійній динаміці (надходження, облік, використання, списання, оцифрування).

Виключно важливу наукову, культурну цінність мають книжкові колекції з власних бібліотек відомих українських вчених, подаровані книгозбірні в наш час. На сьогодні в депозитарному фонді зберігається 5 таких колекцій:

  • мовознавця Бевзенка Степана Пилиповича (2252 примірники книг, брошур та авторефератів);
  • фольклориста Власенка Івана Марковича (863 примірники книг та брошур);
  • мовознавця Карпової Валентини Леонідівни (1567 примірників книг та брошур);
  • літературознавця Маєвської Тетяни Петрівни (219 примірників книг та брошур);
  • бібліотеки Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України (154 примірники книг).

Особливою гордістю книгозбірні є фонд Рідкісних та цінних видань. Найдавніша книга датується 1831 роком видання. (Я. Берцелиус  О употреблении паяльной трубки при химических минералогических исследованиях).

У колекції містяться багатотомні видання та окремі монографії, наукові публікації й науково-популярні книги, підручники та цікаві довідники різними мовами.

До послуг користувачів формуються каталоги: карткові (абетковий та систематичний) і електронний. Ведеться систематична картотека статей, картотека наукових праць викладачів університету та краєзнавча картотека.

З метою використання ресурсів бібліотеки у навчальній та науковій діяльності студентів та популяризації книг серед користувачів, співробітниками бібліотеки проводиться цілий ряд просвітницьких заходів (тематичні виставки та виставки нових надходжень, усні журнали, дні інформації та інші), створюються вторинно-інформаційні ресурси (бібліографічні списки літератури, бюлетні нових надходжень, бібліографічні покажчики).

Бібліотека має багатофункціональний сайт і це дає можливість розширювати свою діяльність, охоплюючи все більшу кількість користувачів, а також презентувати себе та свої здобутки, створюючи собі позитивний імідж. Вебсайт надає доступ до інформації віддаленим користувачам і є зручним у користуванні.

Одним із найважливіших для користувачів веб-сайту є розділ віртуальної довідкової служби, який також є продуктом інформаційно-аналітичної діяльності бібліотеки, що передбачає підготовку інформаційно-довідкової продукції.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2006 р. — Почесна Грамота Кабінету Міністрів України
  • 2012 р. — Почесна Грамота Кабінету Міністрів України за вагомі успіхи у підготовці педагогічних кадрів.

Рейтинги[ред. | ред. код]

  • У рейтингу закладів вищої освіти України «ТОП-200 Україна» Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини посідає 80-е місце [4]. За результатами рейтингу World Universities Web Ranking університет займає 32-е місце серед 186 українських закладів вищої освіти [5]. У рейтингу Webometrics Ranking of World's Universities університет має 79 місце [6]. Кілька років поспіль УДПУ імені Павла Тичини є лідером вступної кампанії серед закладів вищої освіти Черкащини.

Відомі випускники[ред. | ред. код]

  • Крикун Олександр Володимирович — випускник педагогічного факультету, бронзовий призер Олімпіади−96 в Атланті, учасник Олімпійських ігор в Сіднеї, член Національного олімпійського комітету України, голова комісії атлетів.
  • Павленко Марина Степанівна — доцент кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, письменниця, член Національної Спілки письменників України.
  • Поліщук Петро Миколайович — викладач кафедри практичного мовознавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, український поет, член Національної спілки письменників України (від 2002 року).
  • Мартинюк Михайло Тадейович — доктор педагогічних наук, професор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, дійсний член (академік) НАПН України.
  • Бодров Юрій Іванович — міський голова м. Умані.(1992—2014 рр.)
  • Цебрій Олександр Володимирович — міський голова м. Умань (з 2015 р.) [1]
  • Остапчук Володимир Валерійович — український телевізійний та радіоведучий; один з провідних ведучих пісенного конкурсу Євробачення-2017.
  • Войченко Олена — перекладач телеканалу «Україна».
  • Мамчур Наталя Сергіївна — народна майстриня, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, керівник майстер-класу «Український рушник».
  • Гончар Юлія Олегівна — поетеса, літературознавець, керівник обласного літературного об'єднання ім. В. Симоненка при Черкаській обласній організації Національної спілки письменників України.
  • Черняхівський Анатолій Іванович — член Національної спілки письменників України, заслужений вчитель України, відмінник освіти України, член Творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України», поет, композитор-аніматор; викладач циклової комісії природничих дисциплін Університетського коледжу Київського університету імені Бориса Грінченка.
  • Моргун Євгенія Миколаївна — вчений секретар Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна НААН, кандидат біологічних наук.
  • Кримовська Софія Володимирівна — українська поетеса, журналіст, редактор, майстриня хенд-мейду.
  • Солончук Людмила Леонідівна - українська поетеса. Член Національної спілки письменників України (2005), делегат 5-го з’їзду письменників України. Лауреатка Всеукраїнської літературної премії імені О.Олеся.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Факультети, інститут. udpu.edu.ua. Процитовано 2020-08-21. 
  2. Головна | Канівський коледж культури і мистецтв. kukim.org. Процитовано 2020-08-21. 
  3. Державний архів Черкаської області -. www.ck.archives.gov.ua. Процитовано 2020-08-21. 
  4. Незалежне оцінювання університетів: академічний рейтинг "Топ-200 Україна 2020" « Новини « Євро Освіта. www.euroosvita.net. Процитовано 2020-08-21. 
  5. Top Universities in Ukraine | 2020 Ukrainian University Ranking. www.4icu.org. Процитовано 2020-08-21. 
  6. Ukraine | Ranking Web of Universities: Webometrics ranks 30000 institutions. www.webometrics.info. Процитовано 2020-08-21.