Серебрякова Катерина Борисівна
| Серебрякова Катерина Борисівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Catherine Sérébriakoff | ||||
| Народження |
28 червня 1913 Нескучне, Харківська губернія, Російськая імперія | |||
| Смерть | 26 серпня 2014 (101 рік) | |||
| Париж, Франція | ||||
| Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа | |||
| Країна |
 Франція | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Батько | Борис Серебряковd | |||
| Мати | Серебрякова Зінаїда Євгенівна | |||
|
| ||||
Катерина Борисівна Серебрякова (фр. Catherine Serebriakoff 28 червня 1913, Нескучне, Харківська губернія — 26 серпня 2014, Париж) — французька художниця українського походження, молодша дочка Зінаїди Серебрякової .
Життєпис[ред. | ред. код]
Катерина Серебрякова народилася в сімейному маєтку в селі Нескучне (Харківська губернія).
На початку грудня 1917 року батько Борис Анатолійович Серебряков, побоюючись заворушень і можливих нападів на маєток, перевіз сім'ю до міста Зміїв (Харківська губернія). У 1918 р. він був заарештований у Москві, потім звільнений, і 22 березня 1919 р. помер від висипного тифу в орендованій квартирі, розташованій на вулиці Конторська, 25-А в Харкові.
До листопада 1919 р. родинний маєток Лансере-Бенуа-Серебрякових у Нескучному розграбували й спалили. Незадовго до цього Зінаїда Серебрякова із хворою матір'ю та чотирма дітьми переселилися до Харкова. Сімейство жило в Харкові на межі бідності.
У грудні 1920 р. сім'я переїхала до Петрограда. Заробітку Зінаїди Серебрякової ледь вистачало, щоб прогодувати матір і чотирьох дітей. У серпні 1924 р. Зінаїда Серебрякова поїхала до Парижу, сподіваючись продати свої роботи та отримати замовлення на портрети. Сім'я залишилася у Петрограді, Катерина пішла до школи. Влітку 1925 р. Зінаїди Серебрякової переїхав молодший син Олександр, у березні 1928 р. — 15-річна Катерина.
У Франції Катерина Серебрякова разом зі старшим братом Олександром оформлювала інтер'єри маєтків на замовлення[1]. Брат визначав плани інтер'єрів, а Катерина виконувала дрібні деталі. Крім того, вона писала акварелі краєвидів Франції, Швейцарії, Англії, а також акварелі птахів, квітів і натюрмортів. Після смерті матері вона заснувала Фонд Зінаїди Серебрякової і стала його почесним президентом.
Померла 26 серпня 2014 року в Парижі, похована на російському кладовищі в Сент-Женев'єв-де-Буа[2] .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ушла из жизни художница Екатерина Серебрякова — дочь и любимая модель Зинаиды Серебряковой. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 28 березня 2022.
- ↑ В Париже скончалась художница Екатерина Серебрякова. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Портрети дітей Зінаїди Серебрякової [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.]
- СЕРЕБРЯКОВА Катерина Борисівна [Архівовано 29 червня 2019 у Wayback Machine.] // artrz.ru, 16.08.2013
- Русакова А. А. Зинаида Серебрякова. — 2-е изд., испр. и доп. —Москва: Молодая гвардия, 2011. — 227[13] с.: ил. —(Жизнь замечательных людей: сер. биогр.; вып. 1310) — ISBN 978-5-235-03436-5
Посилання[ред. | ред. код]
- Фонд Зинаиды Серебряковой [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]