Сер Джон Росс, 1й баронет Росс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сер Джон Росс, 1й баронет Росс
Народився 11 грудня 1853(1853-12-11)[1]
Деррі, Північна Ірландія, Велика Британія
Помер 17 серпня 1935(1935-08-17)[1] (81 рік)
Тірон, Північна Ірландія, Велика Британія
Країна  Сполучене Королівство
 Велика Британія
Діяльність політик, баристер, суддя
Alma mater Триніті-коледж
Науковий ступінь бакалавр права (1879)
Знання мов англійська
Членство Gray's Innd, Палата громад Великої Британії (13 червня 1895)[2] і Кінгс-інн
Титул баронет
Посада Лорд-канцлер Ірландії, Member of the Privy Council of Irelandd, Член 25-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], Auditor of the College Historical Societyd, суддя, королівський адвокатd і bencherd
Нагороди
Герб баронетів Росс.
Трініті-коледж, Дублін.

Сер Джон Росс (англ. - John Ross) (1853 – 1935) – І баронет Росс, ірландський та британський політик і суддя, що був останньою особою, яка займала посаду лорд-канцлера Ірландії. Депутат парламенту Об’єднаного Королівства Великобританії та Ірландії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Джон Росс народився в місті Деррі, графство Деррі, Ірландія, 11 грудня 1853 року. Він був старшим сином преподобного Роберта Росса Д. Д., пресвітеріанського церковного діяча та свого часу керівника пресвітеріанської церкви в Ірландії. Його мати була міс Крісті. Він отримав освіту в школі і в коледжі Фойл, Деррі, де автор пісень Персі Френч був одним із його шкільних друзів. У 1873 році він вступив до Дублінського Трініті-коледжу. Він став президентом Університетського філософського товариства в 1877 році і отримав ступінь бакалавра наук в тому ж році; у 1878 році він був аудитором Історичного товариства коледжу, де його одночасно з ним вчилися майбутній політик і суддя Едвард Карсон (пізніше лорд Карсон) і Джеймс Кемпбелл (майбутній лорд Гленаві, лорд-канцлер Ірландії). Джон Росс отримав ступінь бакалавра права у 1879 році.

Юрист[ред. | ред. код]

У 1878 році Джон Росс вступив до юридичної школи та спілки «Грейс Інн». Почав працювати адвокатом в Ірландії в 1879 році. Він отримав посаду радника королеви в 1889 році. Джон Росс належав до партії консерваторів, був обраний депутатом Палати громад парламенту Об’єднаного Королівства Великобританії та Ірландії від міста Деррі в 1892 року і володів мандатом до своєї поразки в 1895 році. У 1896 році Джон Росс отримав посаду земельного судді у канцелярському відділі Високого суду правосуддя в Ірландії. Коли його призначили, він був наймолодшим суддею у Сполученому Королівстві та першим пресвітеріанським суддею Високого суду. Моріс Гілі зазначив, що він так само ретельно уникав будь-яких натяків на релігійні упередження, як і не дозволяв власним політичним поглядам впливати на його судження. Хоча його основна освіта була у сфері загального права, він також був хорошим адвокатом у кримінальних справах.

Джон Росс був приведений до присяги як радник Таємної Ради Ірландії в 1902 році. У 1919 році він отримав титул баронета. У 1921 році після сера Джеймса Кемпбелла Росс був призначений лорд-канцлером Ірландії. Він мав бути останнім, хто володів цією посадою, яку було скасовано в грудні 1922 року після проголошення і визнання незалежності Ірландії. Росс пішов у відставку, переїхав до Лондона, але пізніше повернувся жити в Північну Ірландію, що лишилась під владою Великобританії.

Джон Росс був президентом Бригади швидкої допомоги Святого Іоанна в Ірландії, а під час Першої світової війни контролював усі дії Червоного Хреста в Ірландії. У 1914 році він був призначений лицарем Благодаті Великого Пріорату Ордену Святого Іоанна Єрусалимського. Під час війни він також був головою ірландської ради з відбору кандидатів для комісій у британській армії.

Родина[ред. | ред. код]

У 1882 році Джон Росс одружився з Кетрін Мері Джеффкок (пом. 1932), що була єдиною донькою підполковника Діна Манна з Данмойла і Корві-Лоджа, графство Тірон і його дружини Мері Стобарт Джеффкок. Джон та Кетрін Росс мали одного сина, майора сера Рональда Діна Росса, депутата парламенту, і двох дочок, Ірен і Мей, молодша з яких померла раніше свого батька. Росс помер від бронхіальної пневмонії у своєму будинку, Данмойл-Лодж, Сіксмайлекросс, графство Тірон, 17 серпня 1935 року, титул баронета Росс успадкував його син.

Характер[ред. | ред. код]

Моріс Гілі, що описав більшість ірландських суддів свого часу у своїх мемуарах «Судді старого Манстера», високо хвалить Росса, згадуючи його «чудову присутність», його чудове володіння англійською мовою та його незмінну доброту, чуйне ставлення до молодих адвокатів. Як і в усіх суддів, у нього були недоліки, зокрема прихильність до кінних перегонів: він був завсідником іподрому Панчестауна, і колегія адвокатів мала неофіційну домовленість, що жодна справа не буде розглядатися в день перегонів Панчестауна. Таким чином, зауважує Гілі, він показав, що він дуже людяний, і саме людяність зробила його великим суддею.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Michael Joseph Ltd. 1939
  • Debrett's Peerage. 1936. p. 684.
  • Hansard 1803–2005: contributions in Parliament by John Ross
  • "Ross, Right Hon. Sir John" . Thom's Irish Who's Who . Dublin: Alexander Thom and Son Ltd. 1923. p. 221 – via Wikisource.
  1. ↑ а б в Dictionary of Irish Biography — RIA.
  2. ↑ http://hansard.millbanksystems.com/people/mr-john-ross/
  3. ↑ Hansard 1803–2005
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сер_Джон_Росс,_1й_баронет_Росс&oldid=40176399