Сечовід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сечовід
Urinary system.svg
Деталі
Попередник Метанефричний дивертикул
Система Сечова система
Артерія Верхня сечоміхурова артерія, Піхвова артерія, сечовідні гілки ниркової артерії
Нерв Сечовідне сплетіння
Ідентифікатори
Латина Ureter
MeSH D014513
TA98 A08.2.01.001
TA2 3394
FMA 9704[1]
Анатомічна термінологія

Сечово́ди (лат. ureteres, однина ureter) — парні циліндричні трубки з внутрішнім діаметром 4-9 мм, завдовжки 30-35 см. Сечоводи з'єднують нирки із сечовим міхуром, виконуючи функцію відведення сечі. Сечовід, починаючись від ниркової миски, продовжується по задній стінці черевної порожнини донизу (черевна частина), потім спускається в порожнину малого таза (тазова частина), де, досягши дна сечового міхура, проходить через його стінку навскіс і відкривається щілиноподібним отвором у порожнину сечового міхура. Сечовід має три фізіологічних звуження: біля виходу з ниркової миски, на рівні переходу до порожнини малого таза, біля входу в сечовий міхур.

Література[ред. | ред. код]

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.
  1. Foundational Model of Anatomy