Таз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таз
Gray242.png
Жіночий таз
Gray241.png
Чоловічий таз
Латинська назва pelvis

Commons-logo.svg Таз у Вікісховищі

Таз (лат. pelvis) — пояс скелета нижньої кінцівки, який складається з двох тазових кісток та крижової, які міцно між собою сполучаються і становлять міцну опору для вільних нижніх кінцівок. Таз є частиною тулуба.

Український термін таз являє собою кальку латинського pelvis, що означає як «анатомічний таз», так і «миска, балія, таз»: з огляду на його характерну чашоподібну форму.

Будова[ред. | ред. код]

Скелет таза: 1 — крижі
2-4 — тазова кістка (2 — клубова, 3 — сіднична, 4 — лобкова, 4a — тіло лобкової кістки, 4b — верхня гілка, 4c — нижня гілка, 4d — лобковий горбок)
5 — лобковий симфіз
6 — вертлюжна западина
7 — замикальний отвір
8 — куприк.
Крапками позначена межева лінія верхнього краю таза

Тазова ділянка є найнижчою частиною тулуба, вона розташована між черевною порожниною і стегнами[1]. Таз включає кілька структур: скелет таза, порожнину таза, тазове дно та промежину.

Тазова кістка[ред. | ред. код]

Докладніше: Тазова кістка

Тазова кістка (os coxae) — парна плоска кістка таза, утворена лобковою, клубовою та сідничною кістками, які зрослися в районі вертлюжної западини. Ззаду тазові кістки з'єднаються з крижами крижово-клубовими суглобами, спереду — сполучуються між собою лобковим симфізом.

Порожнина таза[ред. | ред. код]

Докладніше: Порожнина таза

Порожнина таза (cavitas pelvis) — простір тіла, оточений кістками таза. У ній розташовані статеві органи і пряма кишка. Обмежується зверху верхнім краєм таза, знизу — діафрагмою таза. Іноді поняття тлумачиться в ширшому сенсі, включаючи в себе весь простір, замкнутий всім тазовим скелетом; у цьому разі поділяється на:

Тазове дно[ред. | ред. код]

Тазове дно (fundus pelvis) — сукупність м'яких тканин, що займають нижню апертуру таза. Тазове дно має дві функції, що з початку протилежні: замикати знизу тазову та черевну порожнини, утримуючи вагу внутрішніх органів, і водночас управляти виходами прямої кишки і сечостатевих органів, які проходять через нього, тим самим ослабляючи його. Щоб справитися з цими задачами, тазове дно складається з кількох взаємоперекривних шарів м'язів і сполучних тканин[2]. Основу тазового дна складають дві діафрагми: діафрагма таза та сечостатева діафрагма.

М'язи діафрагми таза — 2 підіймачі ануса і 2 куприкові м'язи. Підіймач ануса складається з трьох м'язів: клубово-куприкового, лобково-куприкового і лобково-анального. Складові підіймача ануса та куприкові м'язи виходять між симфізом і сідничними остями й сходяться на куприку та анально-куприковій зв'язці, що йде від куприка до ануса. Між м'язами в середині залишається вузька шпара, через яку виходять назовні пряма кишка і сечівник (у жінок також піхва).

М'язи сечостатевої діафрагми — глибокі та поверхневі поперечні м'язи промежини[3], зовнішній анальний та уретральний сфінктери, цибулинно-печеристий й сідничо-печеристий м'язи.

Цибулинно-печеристий м'яз звужує передсінок піхви в жінок і оточує частину губчастого тіла статевого члена в чоловіків. Сідничо-печеристий здавлює вени пеніса і клітора під час статевого збудження, забезпечуючи наповнення їхніх печеристих тіл кров'ю, що приводить до ерекції[4].

Статеві відмінності[ред. | ред. код]

Істотною відмінністю сучасних людей є двоногість і збільшений об'єм мозку. Оскільки розмір таза тісно пов'язаний з ними (досить велика голова плода має проходити через малий таз), природний відбір опинився перед двома суперечливими вимогами: достатня ширина пологового каналу й водночас вузькість для ефективності при прямоходінні; цей конфлікт відомий як «акушерська дилема». Жіночий таз («гінекоїдний таз»)[5] еволюціонував до своєї максимальної ширини, необхідної для дітонародження: ширший просто зробив би жінку нездатною для ходьби. І навпаки, чоловічий таз не мав потреби адаптуватися для пологів, тому розвивався в бік найоптимальнішої ширини для двоногого пересування[6].

Основні відмінності між чоловічим і жіночим малим і великим тазами включають:

  • Жіночий таз є об'ємнішим і ширшим за чоловічий, який є більш високим, вузьким і компактним[7].
  • Жіноча верхня апертура малого таза ширша і має овальну форму, тоді як у чоловіків у неї виступає мис крижової кістки, тож форма апертури має радше серцеподібну форму[7].
  • Стінки чоловічого таза сходяться у напрямку від входу в малий таз до виходу з нього, а стінки жіночого навпаки розходяться[8].
  • Кут між нижніми гілками лобкових кісток (підлобковий кут) у чоловіків є гострим (70°), а в жінок тупим (90–100°)[7]. Окрім того, кістки лобкової дуги в жінок більш увігнуті, у чоловіків пряміші[9].
  • Відстань між сідничними кістками є невеликою в чоловіків, що робить вихід з малого таза вузьким, але значна в жінок, що утворює відносно широкий вихід. Ості і горби сідничних кісток у чоловіків є масивнішими й вдаються сильніше в тазову порожнину. Велика сіднична вирізка в жінок ширша[9].
  • Гребені клубових кісток у чоловіків сильніше виражені і вище розташовані, що робить чоловічий великий таз глибшим і вужчим за жіночий[9].
  • Чоловічі крижі довгі, вузькі, пряміші, і мають виражений мис. Жіночі крижі коротші, ширші, більш вигнуті дозаду, крижовий мис виражений слабкіше[9].
  • Кульшова западина ширша в жінок, ніж у чоловіків[9]. Чоловіча кульшова западина спрямована латеральніше, жіноча же — фронтальніше. Отже, при ходьбі нога чоловіка може рухатися взад і вперед тільки в одній площині. У жінок же нога мусить повертатися вперед і всередину, а головка стегна відводить її назад в іншій площині. Це зумовлює особливості жіночої походки (наприклад, хитання стегнами)[10].

Вимірювання[ред. | ред. код]

Таз можна класифікувати за чотирма основними типами залежно від значень діаметрів і прямих розмірів (кон'югат) у верхній і нижній апертурах, а також значень діагональних діаметрів.

Порожнина жіночого таза
Виміри таза[11][12][13]
Вимір Початкова точка Прикінцева точка Значення
Прямий діаметр входу в малий таз Лобковий симфіз Мис крижової кістки 11 см
Поперечний діаметр входу в малий таз Між крайніми латеральними точками входу 13–14 см
Косий діаметр входу I[Ком 1] Правий крижово-клубовий суглоб Ліве клубово-лобкове узвишшя 12-12,5 см
Косий діаметр входу II[Ком 1] Лівий крижово-клубовий суглоб Праве клубово-лобкове узвишшя 11,5–12 см
Прямий діаметр вузької частини малого таза Нижній край симфіза Кінчик куприка 9,5–10 см
Поперечний діаметр вузької частини малого таза Між сідничними остями 10,5 см
Прямий діаметр широкої частини малого таза Середина лобкового симфіза З'єднання 2 і 3 крижових хребців 12 см
Поперечний діаметр широкої частини малого таза Між серединами вертлюжних западин 12 см
Прямий діаметр виходу з малого таза Нижній край лобкового симфіза Кінець куприка 9,5–10 см[Ком 2]
Поперечний діаметр виходу з малого таза Між сідничними горбами 10–11 см
Справжня, акушерська чи гінекологічна кон'югата
(conjugata vera s. obstetrica s. gynecologica)
Лобковий симфіз Мис крижової кістки ~12 см
Діагональна кон'югата[Ком 3] (conjugata diagonalis) Внутрішня лобкова зв'язка Мис крижової кістки 11,5–12 см
Бокова кон'югата[Ком 4] (conjugata lateralis) Між передньо-верхніми і верхньо-задніми остями клубових кісток >14,5-15 см
Середня кон'югата (conjugata mediana) Нижній край симфіза Нижній край крижів 11,5 см
Міжостева відстань (distantia spinarum) Між передньо-верхніми остями клубових кісток 25-27 см
(у жінок)
Міжгребенева відстань (distantia cristarum) Між найдальшими латеральними точками гребенів клубових кісток 28-29 см
(у жінок)
Зовнішня кон'югата (conjugata externa) Надкрижова ямка Верхній край симфіза ~20 см
Міжвертлюжна відстань (distantia trochanterica) Між великими вертлюгами 30-32 см

Вісь таза (axis pelvis) визначається як лінія, що з'єднує середини прямих діаметрів входу, виходу, широкої і вузької частин таза. По ній проходить плід пологовими шляхами[13].

Розвиток[ред. | ред. код]

Тазові кістки утворюються як хрящ, що надалі зазнає осифікації, і перетворюється на шість кісток, що залишаються окремими в дітей: дві лобкові, дві сідничні, і дві клубові; окрім того, в утворенні тазового кільця бере участь і крижова кістка хребта, яка в дитячому віці (до 18-25 років) складається з окремих п'яти хребців. При народженні складові тазостегнового суглобу (ділянка кульшової западини і верхня частина стегнової кістки) ще складаються з хряща (може бути невелика ділянка окостеніння на великому вертлюзі): це утруднює рентгенівську діагностику вродженого вивиху стегна.

« Висловлюючись термінами порівняльної анатомії, людська лопатка представляє дві кістки, що злилися разом: дорсальну — власно лопатку й вентральну — коракоїд. Епіфізарна лінія, що проходить поперек суглобової западини є лінією зрощення. Ці кістки є відповідниками клубової і сідничної кісток тазового пояса »

— Р. Дж. Ласт, Last's Anatomy

За деякими даними, таз продовжує розширятися протягом всього життя [14][15].

Функції[ред. | ред. код]

Клінічне значення[ред. | ред. код]

Додаткові зображення[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. а б Вживається в зарубіжній практиці
  2. Під час пологів головка плода віхиляє куприк на 1,5-2 см, збільшуючи розмір до 11,5 см
  3. Оскільки справжня кон'югата недоступна прямому вимірюванню, вона обчислюється на основі значення діагональної, що вимірюється через піхву при внутрішньому акушерському обстеженні
  4. Рекомендується вимірювати при косозвужених й асиметричних тазах

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Moore, 2014, с. 357–8
  2. Thieme Atlas of Anatomy (2006), p. 137
  3. Platzer (2004), p. 106
  4. Thieme Atlas of Anatomy (2006), p. 136
  5. Gynecoid pelvis. MedicineNet. Процитовано 2016-03-22. 
  6. Merry, 2005, с. 48
  7. а б в Thieme Atlas of Anatomy, (2006), p. 113
  8. Merry, 2005, с. 50–1
  9. а б в г д Merry, 2005, с. 50
  10. Merry, 2005, с. 72
  11. Platzer, Werner (2004). Color Atlas of Human Anatomy, Vol. 1: Locomotor System (вид. 5th). Thieme. с. 190. ISBN 3-13-533305-1. 
  12. Размеры женского таза
  13. а б Анатомия: Таз как целое, его размеры
  14. The sacroiliac joint: an overview of its anatomy, function and potential clinical implications. Journal of Anatomy (Review) 221 (6): 537–67. December 2012. PMC 3512279. PMID 22994881. doi:10.1111/j.1469-7580.2012.01564.x.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  15. Surprising evidence of pelvic growth (widening) after skeletal maturity. Journal of Orthopaedic Research : Official Publication of the Orthopaedic Research Society 29 (11): 1719–23. November 2011. PMID 21608025. doi:10.1002/jor.21469.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)

Література[ред. | ред. код]

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. Львів. 2002. 240 с.
  • «Анатомія людини», О. І. Свиридов, Київ, Вища школа, 2001.