Сидоренко Василь Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сидоренко Василь Олексійович
рос. Сидоренко Василий Алексеевич
Народження 14 січня 1911(1911-01-14)
 РРФСР
Касторне, Курська область
Смерть 18 січня 1978(1978-01-18) (67 років)
 РРФСР
Курськ
Поховання Курськ
Країна СРСР СРСР
Рід військ артилерія
Освіта НТУ ДП
Звання старший лейтенант
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сидоренко.

Васи́ль Олексі́йович Сидоренко (1911—1978) — старший лейтенант Червоної Армії, учасник Німецько-радянської війни, Герой СРСР (1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Василь Сидоренко народився 14 січня 1911 року в селі Касторне (нині — селище в Курській області). Закінчив школу і чотири курсу Національний гірничий університет. Працював спочатку на шахті, потім на заводі у Воронежі. У травні 1942 року Сидоренка було призвано на службу до армії. З жовтня 1943 року він брав участь у Другій світовій війні. [1]

До липня 1944 року молодший лейтенант Василь Сидоренко командував взводом 45-міліметрових гармат 1-го батальйону 599-го стрілецького полку 145-ї стрілецької дивізії 1-го стрілецького корпусу 43-ї армії 1-го Прибалтійського фронту. Відзначився під час визволення Вітебської області БРСР. 10 липня 1944 року, коли батальйон Сидоренка опинився в оточенні під містом Постави, взвод під його командуванням успішно відбивав атаки противника, знищивши понад 100 солдатів та офіцерів, що дозволило прорватися з оточення[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року  Сидоренко був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 7411[1].

У грудні 1944 року у званні старшого лейтенанта Сидоренко був звільнений у запас. Проживав і працював у Курську. Помер 18 січня 1978 року[1].

Почесний громадянин Постав. Нагороджений орденами Червоного Прапора і Червоної Зірки, медалями[1].

На честь Сидоренка названа вулиця в Поставах[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е Сидоренко Василь Олексійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
  • Золоті Зірки курян. Воронеж: Центрально-Черноземное кн. изд., 1966.
  • Навічно в серці народному. 3-е изд., доп. і випр. Мінськ, 1984.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сидоренко_Василь_Олексійович&oldid=32742129