Симон Барер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Симон Барер
Основна інформація
Дата народження 1 вересня 1896(1896-09-01)[1][2]
Місце народження Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1]
Дата смерті 2 квітня 1951(1951-04-02)[1][2] (54 роки)
Місце смерті Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Причина смерті геморагічний інсульт
Громадянство США
Професії піаніст, викладач університету, музичний педагог, дипломат
Освіта Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Вчителі Блуменфельд Фелікс Михайлович[3]

Симон Барер (англ. Simon Barere; 20 серпня (1 вересня) 1896, Одеса2 квітня 1951, Нью-Йорк) — український, російський і американський піаніст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у багатодітній єврейській родині, в якій був одинадцятою дитиною. З 11-річного віку заробляв на життя для себе і сім'ї роботою тапера. Закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію у Анни Єсипової і Фелікса Блуменфельда. Після закінчення консерваторії концертував у багатьох містах Росії.

З 1919 року викладав у Київської консерваторії. У 1929 році отримав призначення аташе з культури в представництві СРСР в Латвії, звідки в 1932 році емігрував до Німеччини, а через рік, після приходу до влади нацистів, — до Швеції. В 1934 році дебютував у Лондоні, виконавши Перший концерт Чайковського з оркестром під керуванням Томаса Бічемема; в 1936 році вперше виступив у Карнегі-холі.

З 1939 року жив і працював у США. Помер під час концерту від крововиливу в мозок.

Одним з найбільш відомих є виконання сонати Франца Ліста сі-мінор, записана в 1947 році і випущена «Remington Records» в 1950 році.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Harold C. Schonberg, The Great Pianists from Mozart to the Present, Second Edition, Simon & Schuster, 1987