Синдром Мартіна Ідена
Синдром Мартіна Ідена (синдром досягнення мети) - патологічний стан людини, що виникає і розвивається внаслідок досягнення заповітної мрії. Поняття розвинули двоє радянських вчених Вадим Семенович Ротенберг[ru] та Віктор Вульфович Аршавський[ru]. Свою назву отримав на честь однойменного роману Джека Лондона, де головний герой, пройшовши довгий і важкий шлях до своєї мети, впадає в депресію і закінчує життя самогубством. Синдром проявляється внаслідок завищених очікувань, а також виснаження нервової системи, що і призводить до летальних наслідків[1].
Історичні відомості[ред. | ред. код]
Це захворювання отримало свою назву на честь головного персонажа роману Джека Лондона. Мартін Іден пройшов тернистий шлях від нікому непотрібного моряка, до всіма впізнаваного і багатого письменника. Він домагався своєї мети не один рік, а коли досяг її, впав у глибоку депресію. Мартін розчарувався в житті, оскільки ставши старшим і розумнішим, наблизившись до своєї заповітної мрії, він втратив віру в людей, віру в добро і справедливість, тим самим увесь навколишній світ втратив для нього фарби. Все це викликало депресію, а як підсумок призвело до суїциду. Відомо, що персонаж Мартіна Ідена є автобіографічним, оскільки багато подій у його житті описують шлях самого Джека Лондона.
Причини формування синдрому[ред. | ред. код]
Виникнення захворювання пов'язане зі збоєм роботи психіки й нервової системи людини. Симптоми хвороби розвиваються під впливом таких чинників:
- Тривале напруження, що виникає через виснажливу роботу. Нервова система виснажується, тому після довгоочікуваного здійснення мрії розвивається байдужість до того, що відбувається.
- Відсутність подальших планів. Якщо зосереджуватися тільки на одній події, то після неї людина губиться, бо не бачить сенсу в подальшому існуванні.
- Занадто високі очікування, а також моральні принципи та ідеали. Зведення мети в абсолют неминуче призводить до розчарування, що підриває нормальну роботу психіки.
- Особливості вищої нервової діяльності. Розвиток подібних патологічних станів багато лікарів пов'язують із характером людини. Меланхолійні або, навпаки, холеричні[2] особистості схильні важче переносити потрясіння.
- Досить довгий шлях до досягнення поставленого результату і численні розумові та фізичні навантаження. Психіка і нервова система не витримує такого тривалого і виснажливого тиску, що призводить до глибокої депресії та суїцидальної ідеації[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Суицидальное поведение - Нарушения психики. Справочник MSD Профессиональная версия (рос.). Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ Типологии личности: понятие виды, методы определения. Zaochnik (рос.). Процитовано 20 квітня 2023.