Синдром Ундіни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синдром Ундіни
«Ундіна». Картина Джона Вільяма Вотергауса, 1872 рік
«Ундіна». Картина Джона Вільяма Вотергауса, 1872 рік
«Ундіна». Картина Джона Вільяма Вотергауса, 1872 рік
Спеціальність неврологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 G47.3
OMIM 209880
DiseasesDB 32976
MedlinePlus 000078
eMedicine ped/1645
MeSH D020182
CMNS: Central hypoventilation syndrome у Вікісховищі

Синдро́м Унді́ни (також синдром Ондіни) — клінічний синдром, рідкісне ураження центрів дихання. Його також називають вродженим центральним гіповентиляційним синдромом або первинною альвеолярною гіповентиляцією.

Вроджений синдром Ундіни спостерігають надзвичайно рідко — 1 випадок на 200 000 новонароджених. Також синдром може бути набутим — внаслідок травми чи захворювання довгастого мозку, в якому розташований дихальний центр.

Епонім[ред. | ред. код]

Фрідріх де ла Мотт Фуке 1811 року написав лібретто для опери Ундіна Йогана Крейслера (псевдонім Ернста Теодора Амадея Гофманна). Одним з головних героїв опери є міфічний германський персонаж — русалка Ундіна, якій присягнув у коханні принц Ганс: «все моє дихання буде свідченням любові». Однак принц зрадив русалку й вона його прокляла, забравши в нього дихання, яким він поклявся. Ундіна сказала йому, що коли він засне, дихання залишить його тіло й настане смерть.

Подібні прояви спостерігали Д. Северінгхаус та Р. Мітчел, які 1962 року вперше описали цей синдром у трьох пацієнтів після операції на шийному відділі спинного мозку й стовбурі мозку та дали йому назву.

Клінічні ознаки[ред. | ред. код]

Пацієнти із синдромом Ундіни втрачають здатність до автономного дихання, однак можуть робити дихальні рухи свідомо.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник/Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська. — Львів: БаК, 2002. — 784 с. ISBN 966-7065-38-3
  • Severinghaus JW, Mitchell RA. Undine's curse — failure of respiratory center automaticity while awake. Clin Res 1962;10:122. (англ.)