Син рибалки (фільм, 1957)
Син рибалки | |
|---|---|
| Режисер | Варіс Круміньш |
| Сценарист | Еміль Брагінський |
| Оператор | Маріс Рудзітіс |
| Композитор | Яніс Іванов |
| Музика | Лаймоніс Грасманіс |
| Кінокомпанія | Ризька кіностудія |
| Мова | латиська мова |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1957 |
| IMDb | ID 2404483 |
«Син рибалки» 1957 року. Латвійська радянська драма року. Режисер фільму Варіс Круміньш. Фільм знятий на Ризькій кіностудії мистецтва та хроніки за мотивами однойменного роману Віляса Лачаса. Це другий фільм латвійського виробництва з такою назвою.
Сюжет[ред. | ред. код]
30-ті роки 20 століття. Молодий рибалка Оскар Клява мріє про нові сіті, які допомогли б йому здобути незалежність від покупця Гарози, але він не завойовує довіри старих рибалок. Під час канікул у село приїжджає кохання Оскара, донька багатого Бандери Аніта та брат Оскара Роберт. Роберт спокушає Зенту, але нещасна дівчина накладає на себе руки. Оскар свариться з братом і батьком і йде з дому. Він винаходить нову мережу, стає головою кооперативу й одружується з Анітою. Через кілька років їхнє подружнє життя починає розвалюватися. Узурпатор Гароза мало не руйнує кооператив, і рибалки просять Оскара знову стати головою.
В ролях[ред. | ред. код]
- Едуардс Павулс — Оскар
- Астрід Гульбе — Аніта
- Яніс Осіс — Барк
- Байба Індриксоне — Марта
- Валда Фреймуте — Зента
- Жаніс Копсталс — Клен
- Ельмар Озолс — Роберт
- Аркадій Фельдманіс — Фредді
- Яніс Грантіньш — Бандерс
- Едгарс Лієпіньш — Едгарс
- Яніс Кубіліс — Сартапутнс
- Гаррі Авен — Джим
- Арнольд Мілбрет — Банджинс
- Гарііс Місіньш — Теодор
- Еріка Ферда — Ольга
- Артур Калейс — Ворон
- Арвідс Брієдіс — Румбайніс
- Гельмарс Вельце — Менгеліс
- Мартиньш Вердінш (старший) — Āboltinų Jēkabs
- Антонія Клейман — Кейт
- Атіс Краукліс — Еш
- Евалдс Валтерс — епізод
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Режисер: Варіс Круміньш
- Автор сценарію: Еміль Брагінський
- Оператор: Маріс Рудзітіс
- Художник: Лаймоніс Грасманіс
- Композитор: Яніс Іванов
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1958 — на 1-му Всесоюзному кінофестивалі в Москві Маріс Рудзітіс отримав заохочувальну нагороду за роботу над фільмом.
- 1959 — Державна премія ЛРСР за головну роль Едуардса Павулса.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Фільм є урядовим замовленням на заміну «буржуазної» версії 1939 року, яка не подобалася радянській владі.
- Едуард Павулс спочатку не хотів грати Оскара.
- Зйомки фільму проходили в містах Апшуцієм, Клапкалнцієм, Рагацієм, Енгуре, біля озера Арайшу та Ялти, адже осінь у Латвії настала надто швидко.
- Едуардса Павулса «набили», щоб він виглядав більш плечистим, бо був надто худорлявим.[1]
- У фільмі також показаний Уґіс Павулс, син Едуардса Павулса, як син Оскара.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Matīsa, Kristīne. Vecās labās… : latviešu kinoklasikas 50 spožākās pērles / Kristīne Matīsa ; [red. Pēteris Upesbrants]. — Rīga: ATĒNA, 2005. — 17.-24.lpp.
- ↑ Dzene, Lilija. Aktieris pret savu gribu. — R., 1987. — 58.lpp.
Література[ред. | ред. код]
- Матіса, Крістін. Старий добрий… : 50 найяскравіших перлин класики латвійського кіно / Крістіне Матіса ; [ред. Петеріс Упесбрантс]. — Рига: АФІНИ, 2005. — 502 с. ISBN 9984-34-142-9