Скляренко Галина Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Галина Яківна Скляренко
Народилася 26 березня 1955(1955-03-26) (66 років)
Київ
Місце проживання Київ
Країна СРСР, Україна
Національність українка
Діяльність мистецтвознавиця
Alma mater Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Галузь мистецтвознавство
Заклад Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України
Ступінь кандидат мистецтвознавства

Галина Яківна Скляре́нко (26 березня 1955(19550326), Київ) — український мистецтвознавець. Член Національної спілки художників України. Кандидат мистецтвознавства.

Біографія[ред. | ред. код]

1977 року закінчила Київський державний художній інститут (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Педагоги з фаху — Г. Заварова, А. Ревенко.

Працює у відділі образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України (від 1980 року).

Автор монографій:

  • (рос.) «Художник і місто» (Київ: Наукова думка, 1990);
  • «Яким Левич: живопис на перехресті часу» (Київ: Дух і літера, 2002;
  • «На берегах. Нотатки до українського мистецтва ХХ століття» (Київ: Софія, 2007).

Автор вступних статей до альбомів про творчість художників Зіновія Толкачова, Олександра Дубовика, Олександра Бородая, Сергія Якутовича, Аркадії Оленської-Петришин та ін.

Авторка статей у журналах «Terra Incognita» «Образотворче мистецтво» та ін.; «Матеріали до історії: Монументально-декоративне мистецтво України другої половини ХХ століття». [1]


Співкураторка виставкових програм «Діалоги», разом з Валерієм Сахаруком ( 2002-2003, галерея «Аліпій»), а також «Казимир Малевич / Федір Тетянич - «Полетіли» ( 2003, галерея «К-11»).

Одна з перших дослідниць складних етапів в історії українського мистецтва, таких як андеграунд, Нова хвиля на прикладі аналізу творчості Якима Левича, Тіберія Сільваші, Олександра Дубовика, Олександра Бабака, Олега Тістола Лариси Пішої та ін.

Г.Скляренко відслідковує авторські версії проявів перформансу, концептуального мистецтва в Україні, аналізує особливості виникнення цього спрямування у вітчизняному контексті, порівнюючи його з західним та російським художнім досвідом. Матеріалом для аналізу стала творчість художників В. Бахчаняна, Б. Михайлова, Ф. Тетянича, А. Степаненко, Л. Войцехова, С. Ануфрієва, А. Кахідзе та ін.[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://ukrainianmosaic.org/media/uploads/text/Stynopis_G._Sklyarenko_MDArt_Stinopis_Galina_Sklyarenko_MDArt.pdf
  2. Галина Скляренко . «Пунктир концептуалізму» . До картини українського мистецтва другої половини ХХ сторіччя.Сучасне мистецтво. К.: ІПСМУ. 2010, вип.7, ст. 209-230]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Скляренко Галина Яківна // Довідник Національної спілки художників України. — К.: Національна спілка художників України, 2005. — С. 245.