Скляров Михайло Петрович

Скляров Михайло Петрович
Народився	24 січня 1912(1912-01-24) Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	26 червня 1986(1986-06-26) (74 роки) Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	українець
Партія	КПРС
Нагороди

Михайло Петрович Скляров (24 січня 1912(19120124), місто Маріуполь, тепер Донецької області — 26 червня 1986, місто Москва, Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Приморського обласного комітету ВКП(б), 1-й секретар Фрунзенського обласного комітету КП Киргизії. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання.

Життєпис

Народився в родині стрілочника залізниці. У 1927 році закінчив шість класів Маріупольської залізничної школи-семирічки та вступив до комсомолу.

З вересня 1927 до жовтня 1930 року — учень електрика, електрослюсар, електромонтажник електросилового цеху Маріупольського металургійного заводу імені Ілліча. У 1930 році закінчив школу фабрично-заводського учнівства при металургійному заводі імені Ілліча в Маріуполі.

У листопаді 1930 — березні 1932 року — секретар колективу комсомолу (ЛКСМУ), завідувач організаційного відділу, завідувач комітету ЛКСМУ Маріупольського металургійного заводу імені Ілліча.

Член ВКП(б) з січня 1931 року.

У 1931 році закінчив три курси Маріупольського металургійного вечірнього робітничого факультету.

У березні — жовтні 1932 року — завідувач організаційного відділу, секретар Маріупольського міського комітету ЛКСМУ.

У жовтні 1932 — травні 1933 року — секретар Артемівського міського комітету ЛКСМУ Донецької області.

У травні — листопаді 1933 року — помічник директора відділу робітничого постачання із кадрів будівництва Маріупольського металургійного заводу «Азовсталь» Донецької області.

У листопаді 1933 — липні 1934 року — інструктор політичного відділу району Південно-Донецької залізниці на станції Ясинувата.

У липні 1934 — березні 1936 року — голова заводського комітету профспілки Маріупольського рибоконсервного заводу Донецької області.

У березні — липні 1936 року — секретар заводського комітету ЛКСМУ Маріупольського металургійного заводу «Азовсталь» Донецької області.

У липні 1936 — вересні 1937 року — інструктор Орджонікідзевського районного комітету КП(б)У міста Маріуполя Донецької області.

У вересні 1937 — лютому 1938 року — редактор газети «За метал» і завідувач культпросвітвідділу Орджонікідзевського районного комітету КП(б)У міста Маріуполя.

У лютому — грудні 1938 року — 2-й секретар, 1-й секретар Орджонікідзевського районного комітету КП(б)У міста Маріуполя Сталінської області.

У грудні 1938 — січні 1939 року — слухач Вищої школи партійних організаторів при ЦК ВКП(б), навчання не закінчив.

З січня до червня 1939 року — 1-й секретар Приморського обласного комітету ВКП(б).

У червні 1939 — червні 1942 року — секретар Приморського крайового комітету ВКП(б) з кадрів.

У червні 1942 — липні 1943 року — відповідальний організатор Управління кадрів ЦК ВКП(б).

У липні 1943 — березні 1948 року — 2-й секретар Пензенського обласного комітету ВКП(б). З березня до вересня 1948 року — в розпорядженні ЦК ВКП(б) у Москві.

У вересні 1948 — серпні 1951 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б). З вересня до жовтня 1951 року — в розпорядженні ЦК КП(б) Киргизії.

У жовтні 1951 — березні 1958 року — 2-й секретар Фрунзенського обласного комітету КП Киргизії.

У березні 1958 — лютому 1959 року — 1-й секретар Фрунзенського обласного комітету КП Киргизії.

У лютому 1959 — серпні 1960 року — редактор відділу партійно-організаційної роботи редакції журналу «Партійне життя» в Москві.

У серпні 1960 — червні 1963 року — заступник завідувача приймальні, в червні 1963 — 26 червня 1986 року — завідувач приймальні Президії Верховної ради СРСР.

Помер 26 червня 1986 року в місті Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі Москви.

Нагороди

• орден Леніна (1957)
• орден Жовтневої Революції (1982)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (1945, 1966)
• орден «Знак Пошани» (1971)
• медалі

Джерела

• Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2016. (рос.)
• Скляров Михаил Петрович (рос.)