Скобля Олексій Миколайович
| Олексій Скобля Скобля Олексій Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Старший сержант | ||||
_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%8F.jpg) | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження |
14 березня 1990 Мінськ | |||
| Смерть |
13 березня 2022 (31 рік) село Мощун, Київська область (загиблий у бою) | |||
| Поховання | Київ | |||
| Національність | білорус | |||
| Alma Mater | Мінський державний автомеханічний коледж імені Михайла Висоцькогоd | |||
| Псевдо | Тур | |||
| Військова служба | ||||
| Приналежність |
 Україна | |||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |||
| Рід військ |
 ССО України | |||
| Формування | Тактична група «Білорусь» і Батальйон імені Кастуся Калиновського | |||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
 Скобля Олексій Миколайович у Вікісховищі | ||||
Олексій Миколайович Скобля — український військовослужбовець, старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис[ред. | ред. код]
У ході російського вторгнення в Україну 2022 року старший сержант Олексій Скобля брав участь у бойових діях поблизу Бучі, Ірпеня та Мощуна. Він здійснював евакуацію поранених із поля бою, надавав меддопомогу військовим і цивільним. У середині березня група Олексія потрапила у ворожу засідку поблизу Мощуна. Зазнавши вогнепального поранення, він вирішив ціною власного життя залишитися та прикривати відхід групи[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
- орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
- орден «За мужність» III ступеня (2019) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Президент вручив ордени «Золота Зірка» військовослужбовцям і рідним загиблих захисників, які були удостоєні звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 23 травня.
- ↑ Указ Президента України від 12 квітня 2022 року № 233/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 4 квітня 2022 року № 212/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 17 травня 2019 року № 270/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Білорус Олексій Скобля ціною власного життя врятував групу українських спецпризначенців // АрміяInform. — 2022. — 14 квітня.
- Смертельно раненый, остался прикрывать своих. Кто такой белорус «Тур», убитый под Киевом
|
Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Категорії:
- Старші сержанти (Україна)
- Народились 14 березня
- Народились 1990
- Померли 13 березня
- Померли 2022
- Поховані в Києві
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Кавалери ордена «За мужність» II ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Мінська
- Померли в Бучанському районі
- Білорусь під час російсько-української війни
- Учасники боїв за Київ