Собор Святої Анни (Апт)

Собор Святої Анни
Дата створення / заснування	1810
Названо на честь	Анна
Країна	Франція
Адміністративна одиниця	Апт
Дієцезія	Архідієцезія Авіньйона
Розміщено в релігійній територіальній одиниці	Q100819477?
Присвячено	Анна
Архітектурний стиль	романський
Статус спадщини	пам'ятка історії класифікованаd
Адреса	place de la Cathédrale
Святий покровитель	Анна
Категорія для екстер'єру елемента	d
Офіційний сайт
Собор Святої Анни у Вікісховищі

Собор Святої Анни (фр. Cathédrale Sainte-Anne) — католицький собор в місті Апт (Франція). Пам'ятка архітектури. Колишній кафедральний собор єпархії Апта, після її ліквідації в 1801 році належить архієпархії Авіньйона. Одна з трьох церков архієпархії, що має почесний статус малої базиліки. З 1846 року входить до списку національного надбання Франції.

Історія

Нижня крипта (V століття)

Верхня крипта (XI століття)

Капела Святої Анни

Першим єпископом Апта вважається мученик III століття Святий Оспіс (fr: Saint Auspice). Згідно з місцевою традицією, він був похований на місці, де зараз розташований собор. Над могилою мученика вже у V столітті було збудовано церкву. У VIII столітті вона була зруйнована сарацинами. Від цієї церкви до нашого часу збереглися лише фрагменти крипти (так звана нижня крипта, верхня крипта відноситься до XI століття).

Новий собор почав будуватися в XI столітті, наприкінці XII століття він був загалом закінчений і освячений на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

У XIV столітті собор було значно перебудовано та розширено. Був доданий північний неф, бічні вежі. Для робіт використовувалися камені зруйнованої ранньохристиянської церкви Святого Павла. У XVI столітті центральний неф собору було перебудовано у готичному стилі. Після цих робіт собор загалом набув сучасного вигляду і був переосвячений на честь Святої Анни. У XVII столітті була споруджена королівська капела, названа так на честь паломницького візиту до собору Анни Австрійської у 1660 році.

1801 року з ліквідацією Аптської єпархії Собор Святої Анни втратив статус кафедрального. У 1846 році собор був включений до списку національного надбання Франції. 1867 року отримав титул «малої базиліки».

Інтер'єр

Спочатку церква була двонефною, нефи складалися з трьох травей, розділених потужними колонами. У XIV столітті був доданий північний неф, у XVI столітті колишній північний неф, який став центральним, був розширений і перебудований. У ході робіт XIV—XVI століть до архітектури раніше чисто романської церкви було внесено чимало готичних елементів. У глибині хорів зберігся старовинний вітраж XIV століття, на якому зображені Свята Анна, Діва Марія та Немовля Ісус. Центральний неф прикрашений серією з 9 картин середини XVIII століття, присвячених епізодам з життя Богородиці. Головний вівтар та більшість статуй собору також відносяться до XVIII століття.

Як було зазначено, у соборі є дві крипти. Нижня залишилася від церкви V століття, зруйнованої під час навали сарацинів. Верхня романська крипта побудована у XI столітті.

Капела Святої Анни або Королівська капела — найбільша з бічних капел собору. Вона має довжину близько 16 метрів, знаходиться ліворуч від входу в базиліку. Її будівництво було завершено 1664 року. Основний інтер'єр капели виконаний у XVII столітті в стилі бароко. Капела має прямокутну у плані форму, прямо над нею знаходиться купол собору. З 1876 року на куполі встановлена позолочена статуя Святої Анни, яка ніби благословляє місто.

Література

• Noël Didier, Henri Dubled, Jean Barruol: Cartulaire de l’Église d’Apt. Essays und Arbeiten der Universität von Grenoble, Paris, 1967.
• René Bruni: Apt, ville d’art et d’histoire. O.T. Apt-Luberon, 1982.
• Alain Breton, Jean-Pierre Locci: La chapelle Sainte-Anne de la cathédrale d’Apt. Apt, Archipal, 1989.