Крипта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кри́пта — (від дав.-гр. κρυπτή — критий підземний хід, тайник) — у середньовічній західноєвропейській архітектурі одне або кілька підземних склепінчастих приміщень, розташованих під вівтарною і хоральною частинами храму і служить для поховання та виставлення для шанування мощей святих і мучеників. Інша назва крипти — нижній храм.

У Стародавньому Римі криптою називалося будь-яке склепінчасте підземне або напівпідземне приміщення. Як синонім слова крипта може використовуватися латинський термін sepulcrum (могила, гробниця), який у дохристиянські часи означав місце ритуальних спалень померлих, а пізніше — християнських поховань.

Первісна форма крипти була успадкована від гробниць апостолів у римських базиліках часу правління Костянтина. Починаючи від VII століття, у криптах, що мають напівкруглу форму, яка повторює форму апсиди, зберігалися мощі святих і мучеників, на честь яких був освячений храм. У Х—ХІ століттях форма крипти зазнала змін: вона стала подовженою, розташовуючись вже не тільки під апсидою, але й під нефами і трансептами храму, що призвело до фактичного перетворення крипти в другу підземну церкву[1].

У крипті Собору святої Софії в місті Римі (Італія) похований патріарх УГКЦ кардинал Йосип Сліпий. За його заповітом: коли УГКЦ і український народ стануть вільними, перевезти домовину на рідну землю і встановити у храмі святого Юра у місті Львові біля гробниці Слуги Божого Андрея Шептицького, 27 серпня 1992 року патріарха перепоховали у крипті Собору святого Юра[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Стоцький Я. Крипта // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 241. — ISBN 966-528-199-2.
  2. Собор Святої Софії // Інститут святого Климента папи у Римі.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]