Солнцев Федір Григорович
| Федір Григорович Солнцев | ||||
|---|---|---|---|---|
| Фёдор Григорьевич Солнцев | ||||
 | ||||
| Народження |
27 квітня 1801 Мологський повіт, Ярославська губернія (тепер Нєкоузський район, Ярославська область) | |||
| Смерть | 15 березня 1892 (90 років) | |||
| Санкт-Петербург, Російська імперія | ||||
| Поховання | Волковський цвинтарd | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія | |||
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
| Діяльність | археолог, художник, історик, архітектор | |||
| Діти | Vsevolod Solntsevd | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
 Солнцев Федір Григорович у Вікісховищі | ||||
Фе́дір Григо́рович Со́лнцев (27 квітня 1801, нині Ярославська область — 1892) — російський художник, архітектор та історик.
Походження[ред. | ред. код]
Народився в селі Верхньо-Нікульське недалеко від Рибінська (нині Веретейське сільське поселення Нєкоузського району Ярославської області), в родині кріпаків, у маєтку графа Мусіна-Пушкіна. Батько — Григорій Кіндратович Солнцев, мати — Єлизавета Фроловна. Загалом у них було 4 сини й одна донька. Молодший брат Федора — Єгор (1818—1865) — теж став художником. Граф виявив обдарованість Федора і звільнив сім'ю Солнцева від кріпосної залежності, що дозволило Григорію Кіндратовичу віддати сина в Академію мистецтв в 1815 році. [1]
Робота[ред. | ред. код]
При закінченні академічного курсу, в 1824 році, за картину «Селянське сімейство», отримав малу золоту медаль, а в 1827 році, за картину «Воздайте Кесареве Кесарю, а Боже Богові» — велику золоту медаль.
У 1830 році за височайшим повелінням і дорученням Олексія Оленіна направляється в Москву та інші місця "для змалювання стародавніх наших звичаїв, одягу, зброї, церковного і царського начиння, скарбу, кінської збруї та інших предметів ". За весь час він намалював понад 3000 високоточних малюнків-ескізів, що відрізняються значною деталізацією. На них були зображені історичні предмети побуту, ікони, споруди, одяг, зброя, обладунки тощо. Близько 700 з цих ескізів склали основну частину видання «Древності Російської держави», задуманого О. Оленіним і здійсненого після його смерті імператором Миколою I накладом 600 примірників. [2]
У 1836 році за картину «Зустріч великого князя Святослава з Іоанном Цимисхием» Федора Солнцева було зроблено академіком. Крім цього, Солнцев брав участь у розписі та реставрації багатьох храмів. У 1876, на честь 50-річчя його діяльності, зведений в звання професора.
Помер 1892 року, похований на Волковському кладовищі в Санкт-Петербурзі.
Роботи[ред. | ред. код]
-
Межигірський монастир, 1843. -
-
Ерихонка Михайла Федоровича -
Рогатина Бориса Олександровича -
-
-
Митра Нікона -
-
Святослав Ігорович (за описом Льва Диякона)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Брати Солнцеви. Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 25 лютого 2012.
- ↑ Древності Російської держави у творчості Федора Солнцева[недоступне посилання з травня 2019]
Література[ред. | ред. код]
- Евтушенко М. М. Фёдор Григорьевич Солнцев: Новые данные к творческой биографии художника // Русское искусство в Эрмитаже. — СПб., 2003 . — С. 240—249.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Fedor Solntsev |