Ярославська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ярославська область
Ярославская область
Flag of Yaroslavl Oblast.png Coat of arms of Yaroslavl Oblast.png
Прапор Ярославської області Герб Ярославської області
Ярославська область на карті Росії
Ярославська область на карті Росії
Адміністративний центр Ярославль
Площа

- Усього
- % водн. пов.

63-я

36 400 км²
9,9

Населення

- Усього
- Густота

39-а

1271023 (01.01.2011) [1] (2011)
35 осіб/км²

Федеральний округ Центральний
Економічний район Центральний
Автомобільний код 76
Часовий пояс MSK (UTC+4)

Яросла́вська о́бласть (рос. Яросла́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Центрального федерального округу.

Адміністративний центр — місто Ярославль.

Межує з Тверською, Московською, Івановською, Владимирською, Костромською і Вологодською областями.

Утворена 11 березня 1936.

Географія[ред.ред. код]

Природа[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний, з сніжними зимами і коротким жарким літом. Раніше майже вся територія області була зайнята густими хвойними і мішаними лісами (ялина, сосна), але тепер більша їхня частина заміщена вторинними березово-осиковими лісами і орними землями. Великі території зайняті також болотами.

Кількість великих тварин сильно скоротилася, але в лісах все ще зустрічаються ведмеді, вовки, лисиці, лосі і кабани.

У області живуть і кубляться багато видів птахів. У містах звичайні птахи — це голуби, галки, сірі ворони, граки, хатні горобці і великі синиці.

Через область тече річка Волга; на Угличі і Рибінську побудовані дамби з ГЕС. Рибінське водосховище дуже велике за площею.

Корисні копалини — це в основному будівельні матеріали (пісок, гравій, глина) і торф. Також є мінеральні води (джерела і свердловини).

Гідрографія[ред.ред. код]

Територією області протікає 4327 річок загальною протяжністю 19 340 км, є 83 озера. Протяжність річки Волги на території області 340 км, річка зарегульована дамбами і стала практично ланцюгом водосховищ: Углицького (об'ємом 1,2 км³), Рибінського (25,4 км³), Горьковського (8,8 км³). Річний стік річок області становить 38,8 км³. Запаси прісних вод в області — 254 км³.

За якістю вода більшості водних об'єктів є помірно забрудненою. Найбільше забруднення здійснюють стічні води промислових підприємств.

На території області розвідано 30 родовищ прісних підземних вод (запаси — 540 тис. м³/д.) і 29 — мінеральних і розсолах (2,6 тис. м³/д.). Прісні води застосовуються в господарсько-питному водопостачанні, в технічних цілях, мінеральні води — як лікувальні, розсолів і в промислових цілях. Значний потенціал надр в частині геотермальних ресурсів (12-15 млрд т умовного палива).

В даний час розвіданими експлуатаційними запасами підземних вод забезпечено 20 % міст і селищ міського типу.

Огорожу прісних підземних вод здійснюють 726 водокористувачів при експлуатації близько 2500 свердловин. Споживачами прісних підземних вод є невеликі сільські і промислові населені пункти і 7 районних центрів. Частково використовують для господарський-питного водопостачання підземні води міста Рибінськ (9,5 %) і Углич (26,9).

Населення[ред.ред. код]

Населення, за даними на 2005 рік приблизно рівно 1338,7 тис. осіб. Щільність населення — 36,8 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 81,3 % (2005).

Перепис 2002 року показав наступні результати:

  • Міське населення — 1 107 000 осіб
  • Сільське — 261 000 осіб
  • Середня тривалість життя: 63 року (чоловіки — 57, жінки — 72).
  • 98 % жителів — громадяни Росії

Населення практично мононаціональне: більшість росіяни.

Народ Чисельність, 2002, тис. (*)
Росіяни 1301,1 (95,15 %)
Українці 13,2 (1 %)
Татари 6,2 (0,45 %)
Вірмени 6,0
Азербайджанці 5,7
Білоруси 4,3
Єзиди 2,7
Цигани 1,3
Грузини 1,2
Німці 1,0
Євреї 1,0
показані народи з кількістю понад 1000 осіб

Адміністративно-територіальний поділ і місцеве самоврядування[ред.ред. код]

З 2006 року на території області існують 112 муніципальних утворень, з них:

  • 3 міських округа
  • 17 муніципальних районів
  • 12 міських поселень
  • 80 сільських поселень

Місто Рибінськ отримало статус міського округу за підсумками референдуму 4 вересня 2005 року.

Міські округи:

Міста обласного підпорядкування:

Назва міста Населення (2002)
Ярославль 613 088
Переславль-Залєський 43 379
Ростов 34 141
Рибінськ 222 653
Тутаєв 42 644
Углич 38 260

Муніціпальні райони:

Назва району Населення (2002) Районний центр Населення райцентру (2002)
Большесельський район 10 703 с. Велике Село 3 721
Борисоглєбський район 14 847 смт Борисоглєбський 5 957
Брейтовський район 9 183 с. Брейтово 3 710
Гаврилов-Ямський район 28 923 м. Гаврилов-Ям 19 105
Даниловський район 29 594 м. Данилов 17 245
Любімський район 13 987 м. Любім 6 254
Мишкінський район 11 885 м. Мишкін 6 076
Некоузький район 19 756 с. Новий Некоуз 3 707
Некрасовський район 24 487 смт Некрасовське 6 489
Первомайський район 13 145 смт Пречисте 5 092
Переславський район 22 576 м. Переславль-Залєський  
Пошехонський район 18 209 м. Пошехоньє 6 973
Ростовський район 38 593 м. Ростов  
Рибінський район 31 095 м. Рибінськ  
Тутаєвський район 17 131 м. Тутаєв  
Углицький район 15 540 м. Углич  
Ярославський район 53 579 м. Ярославль  

Населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
2007
Ярославль 604,0 Семібратово 7,3
Рибінськ 213,0 Пошехоньє 6,7
Переславль-Залєський 42,4 Некрасовське 6,2
Тутаєв 41,7 Любім 5,9
Углич 35,9 Мишкін 5,8
Ростов 32,8 Константиновський 5,8
Гаврилов-Ям 18,5 Борісоглебський 5,6
Данилов 16,3 Петровське 5,0

Інші населені пункти[ред.ред. код]

Берендєєво, Велике Село, Борісоглебський, Борок, Брейтово, Бурмакино, Варегово, Грешнево, Ітларь, Карабіха, Красні Ткачі, Красний Профінтерн, Кубрінськ, Курба, Льовашово, Мишкін, Новий Некоуз, Некрасовське, Пісочне, Петровськ, Пречисте, Семібратово, Смоленське, Толбухино, Туношна

Найстаріше місто області — Ростов. Місто Молога (відомий з XIII століття) було затоплене Рибінськім водосховищем в 40-х роках XX століття.

Економіка[ред.ред. код]

Ярославська область входить до числа найрозвиненіших в промисловому відношенні регіонів Росії. За об'ємом виробництва промислової продукції область входить в першу трійку регіонів Центрального округу РФ, по сукупному показнику рівня соціально-економічного розвитку займає 11 місце в Росії. Близько 300 ярославських підприємств мають федеральне значення і є лідерами в своїх галузях. За даними рейтингового агентства «Експерт», Ярославська область по рівню інвестиційних рисок знаходиться на четвертому місці, по показнику активності і сприятливості законодавства для інвесторів — на другому місці в Росії.

Відстань від Ярославля до Москви — 282 км. Адміністративний центр області — місто Ярославль — лежить на перетині найважливіших залізничних, автомобільних і водних шляхів.

Основні галузі і найважливіші продукти промислового і сільськогосподарського виробництва[ред.ред. код]

Машинобудування[ред.ред. код]

Машинобудування — головна галузь промисловості області. На неї приходиться половина працюючих в промисловості і майже 40 % продукції, що випускається. Спеціалізація машинобудування відрізняється різноманітністю: електротехнічна промисловість, хімічне і нафтове машинобудування, верстатобудівна промисловість, приладобудування, суднобудівна промисловість, дизелебудування, виробництво дорожніх машин. Машинобудівні заводи є майже у всіх містах області. Моторобудування — Ярославль, Рибінськ, Тутаєв; суднобудування — Ярославль, Рибінськ; радіоелектроніка — Ярославль; приладобудування — Ярославль, Ростов; годинникове виробництво — Углич; поліграфічні і дорожні машини — Рибінськ; верстатобудування — Ярославль, Данилов.

Хімічна і нафтохімічна промисловість[ред.ред. код]

Підприємства хімічної і нафтохімічної промисловості виробляють автобензин, дизельне паливо і паливний мазут, лакофарбну продукцію, пластмаси і синтетичні смоли, вироби з пластмас, синтетичні каучуки, шини, технічний вуглець, гумо- і асбесто-технічні вироби, хіміко-фотографічну продукцію.

Лісова і деревообробна промисловість[ред.ред. код]

Представлена лісозаготівлею, лісопереробною і паперовою промисловістю. Принципи розміщення даної галузі: заготовка лісу — у джерел сировини, а деревообробка — в крупних промислових центрах.

Легка промисловість[ред.ред. код]

Представлена текстильною, швейною, шкіряно-хутряною і взуттєвою підгалузями.

Харчова промисловість[ред.ред. код]

Представлена крахмало-патоковими, мукомельними, комбікормовими, кондитерськими, лікеро-горілчаними, пиво-безалкогольними, м'ясопереробними, молокопереробними підприємствами.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Тваринництво (молочна велика рогата худоба, розведення свиней, в Тутаєвському, Большесельському, Углицькому районах розвинене вівчарство смушковий-шубного напряму, брейтовська порода свиней, навколо крупних міст — Ярославля і Рибінська побудовані крупні птахофабрики); рослинництво — переважання кормових культур, зернові культури, картопля, технічні культури, головна з яких льон, цикорій, овочі.

Головні промислові центри: міста Ярославль, Рибінськ, Тутаєв, Углич. На початку 1990-х років Адміністрацією області був узятий курс на активну зовнішньоекономічну і міжрегіональну політику. Сьогодні продукція ярославських підприємств поставляється в 93 країни миру. Адміністрація Ярославської області має угоди про зовнішньоекономічну торгову діяльність з іноземними державами: Білорусією, В'єтнамом, Німеччиною, Узбекистаном, Україною, Чорногорією, Естонією і ін. Діють представництва Ярославської області в Республіці Узбекистан і в Республіці Білорусь (у Ярославлі відкритий Торговий Дім «Білорусь»). Діє представництво Ярославської області в Кабардино-Балкарської Республіці (у Ярославлі відкритий Торговий дім «Ельбрус» Кабардино-Балкарської Республіки).

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]