Соловйов Володимир Олександрович (Герой Радянського Союзу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соловйов.
Соловйов Володимир Олександрович
Народження 13 липня 1909(1909-07-13) або 13 (26) липня 1909[1]
Чуваська Республіка, Росія
Смерть 17 липня 1979(1979-07-17)[1]
Вінниця, Українська РСР, СРСР
Поховання Кладовище Підлісне
Країна  СРСР
Війни / битви вторгнення СРСР до Польщі (1939)
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Червоної Зірки

Володимир Олександрович Соловйов (1909—1979) — майор радянська армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія

[ред. | ред. код]

Володимир Соловйов народився 13 липня 1909 року у місті Алатир (нині— Чувашія). Після закінчення школи працював на будівництві Горьковського автомобільного заводу. У жовтні 1931 року призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. В 1934 році закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу, а згодом — Ворошиловградську військову авіаційну школу льотчиків. Брав участь у польській та бессарабській військових операціях. Із першого дня німецько-радянської війни — на її фронтах. У боях був важко поранений[2].

До серпня 1944 року майор Володимир Соловйов був старшим штурманом 308-ї штурмової авіадивізії 3-го штурмового авіаційного корпусу 1-ої повітряної армії 3-го Білоруського фронту. На той час він здійснив 120 бойових вильотів на штурмовку скупчень бойової техніки та живої сили противника, завдавши йому втрат[2].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» майор Володимир Соловйов був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 4813[2].

В 1947 році Соловйов звільнений у запас. Проживав і працював у Вінниці. Помер 17 липня 1979 року, похований на Центральному кладовищі Вінниці[2].

Був нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, Червоної Зірки, низкою інших медалей[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Исаев Ю. Н. Чуваська енциклопедія — Чувашское книжное издательство, 2006. — С. 2567. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-X
  2. ↑ а б в г д Соловйов Володимир Олександрович (Герой Радянського Союзу). // Сайт «Герои страны» (рос.).

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соловйов_Володимир_Олександрович_(Герой_Радянського_Союзу)&oldid=41072358