Соня Батя
| Соня Батя | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | чеськ. Sonja Wettstein[1] |
| Народилася |
8 листопада 1926[3] Цюрих, Швейцарія |
| Померла |
21 лютого 2018 (91 рік) або 20 лютого 2018[2] (91 рік) Торонто, Канада |
| Країна |
 Швейцарія |
| Місце проживання | Торонто |
| Діяльність | архітекторка, підприємиця |
| Галузь | чоботарство[1] |
| У шлюбі з | Томаш Ян Батя |
| Діти | Rosemarie Blyth-Batad |
Соня Інґрід Батя OC MSM CD, або Соня Батьова, уроджена Веттштайн (8 листопада 1926, Цюрих — 21 лютого 2018 або 20 лютого 2018, Торонто) — швейцарсько-канадська бізнес-леді, філантропка, колекціонерка і засновниця Музею взуття Баті[4], яка спочатку отримала освіту архітектора[5][6].
Життєпис[ред. | ред. код]
Вона залишила студії архітектури після шлюбу з Томашем Яном Батею, директором Bata Shoes і переїхала до Торонто в 1946 році, де заприятелювала з представниками архітектурної спільноти. Її друзі-архітектори прийшли з допомогою. Раймонд Моріяма спроектував Музей взуття Баті, а Джон Кресвелл Паркін спроектував вражаючу штаб-квартиру Bata Shoes в районі Дон-Міллз у Торонто і заміський будинок сім'ї в Батаві[7]. Хоча раніше вона уявляла, що стане великою архітекторкою, вона вирішила спрямувати свої естетичні смаки на покращення компанії Bata Shoes[8].
Також у 1940-х роках вона почала колекціонувати взуття та досліджувати його історію. У 1979 році вона заснувала фонд Музею взуття Баті. Музей взуття Баті, заснований у 1995 році, є найбільшим у світі музеєм взуття[9], а власність основної колекції належить родині Баті[10]. Соня Батя була президентом музею[11].
Соня Батя також була головою Національної ради дизайну (1970-ті)[12]. Вона допомогла створити французьку школу в Торонто, була членом ради Художньої галереї Онтаріо, входила до правління Alcan і Canada Trustco (нині TD Canada Trust), афілійованого зі Всесвітнім фондом дикої природи[13], і була удостоєна звання почесного капітана ВМФ Канади та стала спонсором корабля HMCS Ottawa[4].
У 1983 році вона стала офіцером ордена Канади. Соня Батя померла у своєму будинку в Торонто 20 лютого 2018 року, переживши свого чоловіка на дев'ять років.
Особисте життя[ред. | ред. код]
У неї було з Томашем Яном четверо дітей[14]. Її тесть — Томаш Батя старший, засновник Bata Shoes[15].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Отримала нагороду офіцера ордена Канади (OC) у 1983 році.
- У 1992 році отримала медаль «125-річчя Конфедерації Канади» .
- Вона отримала канадську версію Золотої ювілейної медалі королеви Єлизавети II у 2002 році.
- Вона отримала канадську версію діамантової медалі королеви Єлизавети II у 2012 році.
- 19 лютого 2007 року отримала медаль «За заслуги в службі»[16]
- Вона отримала відзнаку Канадських військ (CD) з 1 застібкою за 24 роки служби як почесний капітан Королівських ВМС Канади 1989—2013.
- Супутник Зали слави канадського бізнесу
- Нагорода за життєві досягнення, Рада роздрібної торгівлі Канади
- 1995, Рада конференцій Канади
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- ↑ Davos 2014 Participant List
- ↑ а б Rezac, 2005, с. 139.
- ↑ Sonja I. Bata 8 nov 1926 - Google Search. www.google.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Sonja Bata was a guiding force of the Bata shoe enterprise. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ LeBlanc, Dave (27 серпня 2009). The Architourist - Before modern turned retro. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015.
- ↑ Bata та Sinclair, 1990, с. 132.
- ↑ DeMello, 2009, с. 32.
- ↑ Grzeskowiak, 2008, с. 48.
- ↑ Benstock та Ferriss, 2001, с. 35.
- ↑ Bata та Sinclair, 1990, с. 138.
- ↑ Bata та Sinclair, 1990, с. 139.
- ↑ Bata та Sinclair, 1990, с. 134.
- ↑ Sonja Bata, founder of Bata Shoe Museum in Toronto, remembered for passion, generosity - CBC News. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Honorary Captain(N) Sonja Ingrid Bata. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Bata, Thomas John; Sinclair, Sonja (1990). Bata: Shoemaker to the World. Bata. ISBN 978-0-7737-2416-7. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- Benstock, Shari; Ferriss, Suzanne (2001). Footnotes: On Shoes. Rutgers University Press. ISBN 978-0-8135-2871-7. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- DeMello, Margo (10 вересня 2009). Feet and Footwear: A Cultural Encyclopedia. ABC-CLIO. ISBN 978-0-313-35715-2. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- Grzeskowiak, Mark (16 квітня 2008). Toronto & Niagara Colourguide. Formac Publishing Company Limited. ISBN 978-0-88780-760-2. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
- Rezac, Darcy (2005). Work the Pond: Use the Power of Positive Networking to Leap Forward in Work and Life. Prentice Hall Press. ISBN 978-0-7352-0402-7. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
|
