Перейти до вмісту

Соня лісова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Соня лісова

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Ссавці (Mammalia)
Ряд:Гризуни (Rodentia)
Родина:Вовчкові (Gliridae)
Рід:Соня (Dryomys)
Вид:Соня лісова
Біноміальна назва
Dryomys nitedula
Pallas, 1778

Посилання
Вікісховище:Dryomys nitedula
Віківиди:Dryomys nitedula
EOL:327933
ITIS:584967
МСОП:6858
NCBI:55145
Fossilworks:131736

Соня лісова, че́ртіж[1] або вовчок лісовий (Dryomys nitedula) гризун родини вовчкових (Gliridae).

Один з 4-х видів родини вовчкових у фауні України.

Зовнішній вигляд

[ред. | ред. код]

Соня лісова добре відрізняється від інших гризунів нашої фауни сіро-бурим забарвленням хутра, пухнастим хвостом, чорною смугою, що йде через око, та чіпкими пальцями. Довжина від носа до хвоста становить 90–116 мм, довжина хвоста — 60–93 мм, лапки — 20–24 мм, маса тіла — порядку 30-40 г. За зовнішнім видом подібна до жолудниці європейської («соні садової»), поширеної в Україні на Поліссі, Поділлі та у прикарпатських областях.

Особливості біології

[ред. | ред. код]

Цей гризун поселяється у лісах та садках. Свої гнізда влаштовує у дуплах дерев, в шпаківнях, часто селиться поблизу людей, зокрема у господарських приміщеннях. Соня часто стає жертвою котів та куниць.

Охорона

[ред. | ред. код]

На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид». Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому соня лісова занесена до Бернської конвенції (Додаток ІІІ. Види фауни, що підлягають охороні), а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток IV. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, які потребують суворих заходів охорони).[2][3][4]

Утримання в неволі

[ред. | ред. код]

Соня лісова дуже добре приручається з малого віку. У ранньому віці добре п'є молоко (розведену «дитячу суміш») з піпетки, у віці від 2-х тижнів до 3-х місяців надає перевагу комахам, особливо охоче їсть коників, великих нічних метеликів, «борошняних червів». За один день з'їдає близько 10–20 комах. Воду п'є часто, дуже любить ягоди та фрукти. Активна переважно у вечірні години.

Джерела. Примітки

[ред. | ред. код]
  1. М. Шарлемань. Ссавці — Плазуни — Земноводяні (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 21 (довідка)
  2. Соня лісова в Червоному списку МСОП
  3. Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010.  — 80 с. (с. 27). ISBN 978-966-7830-13-5
  4. Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 77)