Соса Павло Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соса Павло Петрович
Народився20 грудня 1929(1929-12-20)
с. Жовнине, нині Чорнобаївський район, Черкаська область, Україна
Помер29 листопада 2000(2000-11-29) (70 років)
м. Черкаси
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик
Alma materКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузьісторія, краєзнавство
ЗакладЧеркаський обласний краєзнавчий музей
Нагороди
Заслужений працівник культури України
Заслужений працівник культури України
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»

Соса Павло Петрович (20 грудня 1929, Жовнине, Чорнобаївський район, Черкаська область — 29 листопада 2000, Черкаси) — український історик, краєзнавець. Заслужений працівник культури України. Нагороджений пам'ятним знаком ІІІ ступеня «За заслуги перед містом Черкаси» (1999). Лауреат обласної премії ім. М. Максимовича (1995). Лауреат премії ім. Д. Яворницького. Нагороджений медалями «Ветеран праці», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», чисельними почесними грамотами.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1959). Викладав історію та суспільствознавство у школах Черкас. Працював у Черкаському обласному краєзнавчому музеї (1970) екскурсоводом, завідувачем відділу, заступником директора з наукової роботи.

25 років трудового життя віддав розвитку музейної мережі на Черкащини. Був автором багатьох музейних експозицій, брав участь у створенні обласного краєзнавчого музею, музею Михайла Старицького в с. Кліщинці, літературно-меморіального музею Т. Г. Шевченка в селі Шевченкове Звенигородського району, музею художника Івана Падалки у Драбові, експозиції виставки музею Б. Хмельницького в Чигирині. Один із засновників та співавторів першого видання збірника «Краєзнавство Черкащини». Член Всеукраїнської спілки краєзнавців України (1990)[1].

Праці

[ред. | ред. код]
  • «Кавалери орденів Слави» (1989);
  • «Меморіальний літопис Черкас» (1991);
  • «Назви вулиць, провулків і площ Черкас. Археологічні дослідження на Черкащині» (1995);
  • «Черкаському краєзнавчому музею 80 років» (1998). 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Краєзнавці Черкащини - 28 Грудня 2009 - Педагогічне краєзнавство. kraeznavstvo.at.ua. Процитовано 17 вересня 2016.