Софіївська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Софіївська культура - археологічна культура українського лісостепу мідної доби.

Входить до культурно-історичної спільноти Кукутені-Трипілля. Відноститься до останньої стадії Трипілля-СІІ, що існувала у першій чверті ІІІ тисячоріччя до Р.Х..

Походження[ред.ред. код]

На останній стадії Трипільської культури СІІ під натиском степовиків з південного сходу територіальна єдність величезної території досягнута на стадії Трипілля-СІ була втрачена. Трипільська культура втрачає Дніпро-Бузьке лісостепове межиріччя та Побужжя. На північному сході колишнього ареалу культурно-історичної спільноти Кукутені-Трипілля залишилася ізольованою на Дніпрі в районі Києва Софіївська група пам’яток. Вона почала діяти окремо й поширюватися на інші терени.

Софіївська група пам'яток[ред.ред. код]

Відомі чотири грунтові цвинтарі поблизу сіл Чернин (Таращанський район), Червоний хутір (Дарницький район Києва), Софіївка та Завалівка у Київській області, розташовані на піщаних дюнах уздовж краю борової тераси лівого берега Дніпра.

Поховання[ред.ред. код]

Тілоспалення на стороні. Прах ховали в урнах або мішечках у ямах. У половині поховань виявлено:

  • знаряддя праці - крем’яні ножі, клинцеві сокири, рогові сокирки, ретушери, віджимники, прясла,
  • зброю - кам’яні сокири-молоти, мідні сокири й кинджали, крем’яні та мідні вістря стріл,
  • прикраси - мідні браслети й пронизки, намистини з бурштину, кості, каменю,
  • кераміку - широкогорлі й біконічні горщики, опуклотілі посудини, конічні чаші, амфорки, мініатюрний посуд.

Аналіз ритуалу дає серед населення софіївської культури:

  • чотири статево-вікові групи - діти-підлітки, дорослі, чоловіки, жінки
  • три соціальні страти.

Рух софіївської культури[ред.ред. код]

Носії софіївської культури рушили далі на Захід, де вони сформували західноволинську групу пам’яток.

Джерела[ред.ред. код]