Спасо-Преображенський чоловічий монастир (Княжичі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
преподобний Микола Святоша (ікона Віктора Васнєцова)

Княжицький Спасо-Преображенський монастир — православна обитель у складі УПЦ МП. Знаходиться у селі Княжичі Броварського району Київської області України.

Історія[ред. | ред. код]

Засновником Свято-Микільського монастиря в Києві є відомий руський (український) святий, подвижник, молитвенник і чудотворець, преподобний Микола Святоша у миру князь Святослав.

В XII столітті воїни Орди спалили Микільський монастир разом з людьми.

Пізніше скит Свято-Микільського монастиря у селі був відновлений, на теренах Княжич розташовувались його угіддя, а згодом з'явилась і окрема обитель.

В епоху Держави Війська Запорізького і Малоросійського (Гетьманщини) село входило до складу Броварської сотні Київського, а згодом Переяславського полків і належало до одного з оплотів православ'я на Подніпров'ї, а згодом і в Київській Русі-Україні. Навколишні села (Гоголів, Требухів, Плоске, Дударків тощо) були великою мірою заселені представниками козацтва або нащадками козаків епохи Хмельниччини, згодом переведеними у статус звичайних селян. Немало їх нащадків і донині проживають в Княжичах.

1917 року храм (тоді Княжичі знаходились у складі Остерського повіту Чернігівської губернії) було повторно спалено, а монахів відправили на Соловки на каторжні роботи.

У 1940-х роках монахів повторно відправили на Соловки, а храм знову спалили. З 1980-х храм і монастир поступово почали відроджуватись, знову з'явились монахи. Активну участь у відродженні храму взяли жителі села Княжичі.

У 1990-х почалось відродження Спасо-Преображенського чоловічого монастиря. Його намісником став архімандрит Софроній (Шинкаренко), котрий до цього був настоятелем церкви села Княжичі протягом 10 років.

Восени 1992-го року за благословінням митрополита Володимира був закладений фундамент Спасо-Преображенського собору.

Намісники[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]