Перейти до вмісту

Спач (в'язниця)

Координати: 41°53′57″ пн. ш. 20°02′46″ сх. д. / 41.899166666667° пн. ш. 20.046111111111° сх. д. / 41.899166666667; 20.046111111111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Спач
Головна будівля в'язниці в 2018 році
Географічні координати41°53′57″ пн. ш. 20°02′46″ сх. д. / 41.899166666667° пн. ш. 20.046111111111° сх. д. / 41.899166666667; 20.046111111111
Дата відкриття1968
Керуюча організаціяНародна Соціалістична Республіка Албанія
Країна Албанія
РегіонЛежа
Mirditë municipalityd

В'язниця Спач (алб. Burgu i Spaçit) — в'язниця в Албанії, яка існувала з 1968 по 1991 роки в північній частині Народної Соціалістичної Республіки Албанії і названа на честь села Спач у муніципалітеті Мірдіта. Ув'язнені в цій в'язниці займалися виправними роботами на шахтах. Ця в'язниця була однією з найбільш сумно відомих в'язниць країн ОВД[джерело?], куди відправлялися не тільки звичайні карні злочинці, але і політичні опоненти комуністичної влади Албанії[1]. З жовтня 2015 року в'язниця входить в список Всесвітнього фонду пам'яток[2]. Громадські і політичні діячі визнали цей заклад символом терору[3] і комуністичної диктатури в Албанії[4][5].

Історія

[ред. | ред. код]

Перші будівельні роботи в селі Спач почалися в 1954 році[6]. Відкриття в'язниці відбулося в 1968 році[7]: Вона увійшла в систему в'язниць, яку Енвер Ходжа цілком і повністю скопіював з ГуЛАГу. До складу в'язниці входили камери для ув'язнених в яких влітку було спекотно, а взимку холодно; окремо стоять ізолятори, їдальня, адміністративна будівля та приміщення для несення вахти. У трудовому таборі працювали 1400 осіб при наявності місць для 400 ув'язнених. Вони займалися щодня багатогодинними важкими роботами в шкідливих умовах з поганою вентиляцією і нестачею повітря. До тунелю вів міст[8][9][10]. З більшістю в'язнями погано поводилися, одні були вбиті охороною, другі померли від виснаження, треті захворіли під час роботи і померли. Їм не надавалася належна медична допомога, харчування було також огидним[4]. За словами Зефа Симоні, якого тримали 12 років у в'язниці в таких умовах, які були не краще умов концтабору Маутхаузен[11][12].

В травні 1973 року ув'язнені підняли бунт: перший антикомуністичний виступ в Албанії. Вони підняли прапор Албанії без п'ятикутної зірки[8][13][14]. Війська спеціального призначення протягом трьох днів відновили контроль над в'язницею. Четверо осіб були розстріляні, ще близько 100 отримали великі тюремні терміни[15]. У травні 1985 року сталося друге повстання проти поганих умов утримання і насильства охоронців. Спецназ МВС прибув на вертольоті в в'язницю: трьох в'язнів розстріляли, багатьом збільшили тюремні терміни. Деякі ув'язнені були забиті до смерті охороною та працівниками албанської спецслужби Сігурімі за антиурядові висловлювання[10].

В'язниця була закрита в 1991 році після зміни влади в Албанії[4].

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

Після 1995 року в'язниця була повністю занедбана і поступово прийшла у запустіння. Залізо і інший метал був демонтований і проданий[8][16]. Колишня в'язниця Спач зараз відома як пам'ятник культури другої категорії[9]. Існують кілька планів від міжнародних організацій та колишніх політв'язнів у перетворення в'язниці в меморіал або музей[17][18][19]. У 2015 році нью-йоркська організація World Monument Fund включила в'язницю до 50 пам'яток, що перебувають під загрозою зникнення[20]. Однак всупереч статусу, на території в'язниці тривають роботи в шахтах[8]. Турецька компанія планує розробляти і далі друге за величиною родовище міді в Албанії[21].

Відомі в'язні

[ред. | ред. код]
  • Симон Юбані (1927-2011), католицький священик, що сидів у в'язниці з 1964 по 1989 роки, в тому числі в Спачі[14]
  • Осман Казазі (1917-1999), відсидів 42 роки, в тому числі в Спачі[22][23]
  • Фатос Лубоня (нар. 1951), письменник і дисидент, сидів у в'язниці з 1974 по 1991 роки, в тому числі 11 років в Спачі[24]
  • Спартак Нгьела (нар. 1948), юрист і політик, сидів у в'язниці з 1979 по 1990 роки, в тому числі в Спачі[22]
  • Зеф Пллумі (1924-1997), католицький священик, що сидів у в'язниці з 1967 по 1989 роки, в тому числі в Спачі
  • Башким Шеху (нар. 1955), письменник, син Мехмехта Шеху, сидів у в'язниці з 1981 по 1989 роки, в тому числі в Спачі[17]
  • Ернест Симоні (нар. 1928), католицький кардинал, сидів у в'язниці з 1963 по 1981 роки, у тому числі 10 років в Спачі[25]
  • Зеф Симоні (1928-2009), католицький єпископ, сидів у в'язниці з 1967 по 1979 роки[11]
  • Макс Вело (нар. 1935), художник і письменник, сидів у в'язниці з 1978 по 1986 роки

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Тюрьма в Албании добавлена в список Всемирного фонда памятников [Архівовано 24 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Thomas Roser (8 серпня 2013). Albanien: Wo man für Klagen über das Essen zehn Jahre Haft erhielt (нім.). Die Presse. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 13 квітня 2017.
  3. Vilma Filaj-Ballvora, Johan von Mirbach (13 серпня 2013). Albanien: Aufarbeitung der kommunistischen Vergangenheit (нім.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 13 квітня 2017.
  4. а б в Graf, 2003.
  5. Ambassador Lu’s Reflections on Spaç Prison (англ.). Cultural Heritage without Borders. 3 листопада 2015. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 13 квітня 2017. [Архівовано 2019-05-24 у Wayback Machine.]
  6. Albania Tete Mining. Spac Copper Project Feasibility Study Results (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2019. Процитовано 13 квітня 2017.
  7. Spaç Prison, World Monuments Fund, архів оригіналу за 24 травня 2019, процитовано 13 квітня 2017
  8. а б в г Vincent W.J. van Gerven Oei (9 жовтня 2015). Vincent W.J. van Gerven Oei visits Spac (англ.). Berfrois. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 13 квітня 2017.
  9. а б Muzeu i Memories (англ.). Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
  10. а б Niegelhell, Ponisch, 2001.
  11. а б Weihbischof Zef Simoni, ein wandelnder Märtyrer, pilgert zum Papst (нім.). Nachrichtendienst Östliche Kirchen. 23 вересня 2005. Архів оригіналу за 10 жовтня 2007. Процитовано 13 квітня 2017.
  12. Albanian Bishop Recalls an Era of Agonies (англ.). Zenit. 27 вересня 2005. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 27-04-13.
  13. Gazeta Shqip. Burgu i Spaçit, nis projekti i kthimit në muze (алб.). Info Arkiva. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 12 квітня 2017. [Архівовано 2019-05-24 у Wayback Machine.]
  14. а б „Spaç 1985, bisedat e të burgosurve për krijimin e Partisë Demokratike“. Vdekja e Enverit, si e rrahën Dom Simonin në Spaç (алб.). Panorama. 27 жовтня 2014. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 13 квітня 2017.
  15. Musta, 2005, с. 44.
  16. Besar Likmeta (15 лютого 2013). Thieves Plunder Historic Albanian Labour Camp (англ.). Balkan Insight. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
  17. а б Valeria Dedaj (13 січня 2016). Spaçi i ditëve tona pasqyron tranzicionin dhe rrënimin gradual (алб.). Shekulli. Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 8 травня 2017. [Архівовано 2017-04-23 у Wayback Machine.]
  18. Burgu i Spacit: zbardhet projekti që i kthen imazhin e viteve ‘70-‘80 [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] (алб.)
  19. AP (19 червня 2016). Albania's broken men fear prison horrors will be forgotten (англ.). Mail Online. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 13 квітня 2017.
  20. 2016 World Monuments Watch (PDF) (англ.). World Monuments Fund. Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2020. Процитовано 12 квітня 2017.
  21. Albania (англ.). Tete Mining. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 12 квітня 2017.
  22. а б Ndue Dedaj (29 березня 2017). Burgu i Spaçit, apo „Shtëpia e Gjetheve“? (алб.). Panorama. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 13 квітня 2017.
  23. Zaimra Kazazi (8 жовтня 2009). Shembet pa asnjë urdhër shtëpia e Mandelës shqiptare, Osman Kazazit (алб.).[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
  24. Izaura Ndoj. Spaci, deshmia e gjalle e vuajtjeve te Fatos Lubonjes (алб.). Info Arkiv. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019. [Архівовано 2019-05-24 у Wayback Machine.]
  25. The Cardinals of the Holy Roman Church (англ.). Biographical Dictionary. Pope Francis (2013-). 19 листопада 2016. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 13 квітня 2017. [Архівовано 2018-09-18 у Archive.is]

Література

[ред. | ред. код]
  • Marianne Graf. Spaç – es war die Hölle // Albanien nördlich des Shkumbin. — Gnas: Herbert Weishaupt Verlag, 2003. — ISBN 978-3-7059-0166-7.
  • Fatos Lubonja. Second Sentence: Inside the Albanian Gulag. — London: I.B. Tauris, 2009. — ISBN 978-1-84511-924-9.
  • Agim Musta. Burgu minierë i Spaçit, Mirditë // Burgjet e diktaturës komuniste në Republikën e Shqipërisë. — Tirana: Mirgeeralb, 2005.
  • Anita Niegelhell, Gabriele Ponisch. Wir sind immer im Feuer. Berichte ehemaliger politischer Gefangener im kommunistischen Albanien. — Wien: Böhlau, 2001. — Т. Band 2. — (Zur Kunde Südosteuropas. Albanologische Studien). — ISBN 978-3-205-99290-5.
  • Maks Velo. Albanie utopie. Huis clos dans les Balkans. — Éditions Autrement, 1996. — 7 грудня.

Посилання

[ред. | ред. код]