Авторикша: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: Даний → Цей
ZéroBot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: cs:Tuk-tuk
Рядок 12: Рядок 12:
[[ar:توك توك]]
[[ar:توك توك]]
[[ceb:Traysikol]]
[[ceb:Traysikol]]
[[cs:Tuk-tuk]]
[[de:Autorikscha]]
[[de:Autorikscha]]
[[en:Auto rickshaw]]
[[en:Auto rickshaw]]

Версія за 01:10, 17 жовтня 2012

Авторикша на вулиці Мумбаї, Індія — типовий засіб пересування в індійських містах.
Тук-тук, що очікують пасажирів в Банґкокі, Тайланд.

Авторикша або тук-тук — тип моторизованого транспортного засобу, що використовується як персональний транспортний засіб і таксі. Фактично є моторизованою версією традиційного рикші або велорикші, що має вигляд невеликого триколісного візку з одним водієм, форма кабінного мотоциклу. Авторикші широко поширені в азійських країнах, таких як Бангладеш, Камбоджа, Індія, Лаос, Пакистан, Шрі-Ланка і Тайланд та деяких країнах Африки, зокрема Ефіопії та частинах Єгипту.

Цей вид транспорту є одним з найнебезпечніших засобів пересування по місту, у зв'язку з підвищеною аварійністю і відсутністю систем безпеки. Попри це, популярний серед туристів, так як дуже зручний для невеликих поїздок по містах, де погано розвинений громадський транспорт.