Магдала: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м r2.7.3) (робот додав: zh:马格达拉 |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Історія: replaced: м<sup>2</sup> → м² |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
У античні часи Магдала була містом. У 1 ст. до н. е. [[еллінізм|елліністична]] Таріхея була напевне найбільшим містом [[Галілея|Галілеї]] і за Йосипом Флавієм нараховувала 37600 мешканців<ref>Carsten Claussen: ''Versammlung, Gemeinde, Synagoge - das hellenistisch-jüdische Umfeld der frühchristlichen Gemeinden'', Vandenhoeck & Ruprecht, 2002, ст. 182.{{ref-de}}</ref>. Магдала відома з Нового Завіту як батьківщина [[Марія Магдалина|Марії Магдалини]] — одної з ранніх учениць [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. В серпні 2009 року було проведено археологічні розкопки при будівлі Готелю у Магдалі на території місії [[францисканці]]в у Святій Землі. При цьому знайдено залишки античної синагоги площею бл. 120 м |
У античні часи Магдала була містом. У 1 ст. до н. е. [[еллінізм|елліністична]] Таріхея була напевне найбільшим містом [[Галілея|Галілеї]] і за Йосипом Флавієм нараховувала 37600 мешканців<ref>Carsten Claussen: ''Versammlung, Gemeinde, Synagoge - das hellenistisch-jüdische Umfeld der frühchristlichen Gemeinden'', Vandenhoeck & Ruprecht, 2002, ст. 182.{{ref-de}}</ref>. Магдала відома з Нового Завіту як батьківщина [[Марія Магдалина|Марії Магдалини]] — одної з ранніх учениць [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. В серпні 2009 року було проведено археологічні розкопки при будівлі Готелю у Магдалі на території місії [[францисканці]]в у Святій Землі. При цьому знайдено залишки античної синагоги площею бл. 120 м² з мозаїкою на підлозі, кам'яними лавками та стінами прикрашеними фресками. Рельєф з кам'яних блоків у синагозі утворює [[менора|менору]]<ref>http://blog.bibleplaces.com/2010/06/questioning-date-of-magdala-synagogue.html</ref>. Керівник розкопок Діна Авшалом-Ґорні схиляється до думки, що на цьому місці розкопано найстарішу з відомих [[синагога|синагог]], часів Другого Храму<ref>http://www.haaretz.com/hasen/spages/1113823.html</ref><ref>Robert Wenning: ''Israel Magdala - Die wirkliche Synagoge? Und die älteste?''; у ''Welt und Umwelt der Bibel, Archäologie - Kunst - Geschichte'', Band 1/2010, Katholisches Bibelwerk e.V., Stuttgart, ст. 65.{{ref-de}}</ref> . Конгрегація Легіонерів Христа утримує також «Центр Магдала», наріжний камінь якого заклав у 2004 році папа [[Бенедикт XVI]] та бере участь у археологічних розкопках<ref>[http://www.magdalacenter.com/ magdalacenter.com]</ref>. |
||
За Йосифом Флавієм, місцеві жителі протистояли [[Ірод Великий|Іроду Великому]] та римлянам, при цьому шукали порятунок у численних печерах [[ваді]] ель-Гамман — [[каньйон]]оподібній долині на на захід від Магдали. Внаслідок цих подій місцевість було сильно зруйновано у 66 році. У 12 столітті [[хрестоносці]] збудували там церкву, яка проте з часом зруйнувалася. Теперішнє поселення засноване у 1910 році і нараховує 2000 мешканців. |
За Йосифом Флавієм, місцеві жителі протистояли [[Ірод Великий|Іроду Великому]] та римлянам, при цьому шукали порятунок у численних печерах [[ваді]] ель-Гамман — [[каньйон]]оподібній долині на на захід від Магдали. Внаслідок цих подій місцевість було сильно зруйновано у 66 році. У 12 столітті [[хрестоносці]] збудували там церкву, яка проте з часом зруйнувалася. Теперішнє поселення засноване у 1910 році і нараховує 2000 мешканців. |
Версія за 22:19, 7 листопада 2012
Магдала (івр. מגדל, «Вежа»; у Новому Завіті використовується арамейська форма Магдала, а у Йосипа Флавія відома як Таріхея) — село на західному узбережжі Генісаредського Озера, бл. 6 км на північ від Тверії.
Історія
У античні часи Магдала була містом. У 1 ст. до н. е. елліністична Таріхея була напевне найбільшим містом Галілеї і за Йосипом Флавієм нараховувала 37600 мешканців[1]. Магдала відома з Нового Завіту як батьківщина Марії Магдалини — одної з ранніх учениць Ісуса Христа. В серпні 2009 року було проведено археологічні розкопки при будівлі Готелю у Магдалі на території місії францисканців у Святій Землі. При цьому знайдено залишки античної синагоги площею бл. 120 м² з мозаїкою на підлозі, кам'яними лавками та стінами прикрашеними фресками. Рельєф з кам'яних блоків у синагозі утворює менору[2]. Керівник розкопок Діна Авшалом-Ґорні схиляється до думки, що на цьому місці розкопано найстарішу з відомих синагог, часів Другого Храму[3][4] . Конгрегація Легіонерів Христа утримує також «Центр Магдала», наріжний камінь якого заклав у 2004 році папа Бенедикт XVI та бере участь у археологічних розкопках[5].
За Йосифом Флавієм, місцеві жителі протистояли Іроду Великому та римлянам, при цьому шукали порятунок у численних печерах ваді ель-Гамман — каньйоноподібній долині на на захід від Магдали. Внаслідок цих подій місцевість було сильно зруйновано у 66 році. У 12 столітті хрестоносці збудували там церкву, яка проте з часом зруйнувалася. Теперішнє поселення засноване у 1910 році і нараховує 2000 мешканців.
Примітки
- ↑ Carsten Claussen: Versammlung, Gemeinde, Synagoge - das hellenistisch-jüdische Umfeld der frühchristlichen Gemeinden, Vandenhoeck & Ruprecht, 2002, ст. 182.(нім.)
- ↑ http://blog.bibleplaces.com/2010/06/questioning-date-of-magdala-synagogue.html
- ↑ http://www.haaretz.com/hasen/spages/1113823.html
- ↑ Robert Wenning: Israel Magdala - Die wirkliche Synagoge? Und die älteste?; у Welt und Umwelt der Bibel, Archäologie - Kunst - Geschichte, Band 1/2010, Katholisches Bibelwerk e.V., Stuttgart, ст. 65.(нім.)
- ↑ magdalacenter.com
Джерела
- Zangenberg, Jürgen: Magdala am See Gennesaret, 2001 ISBN 3-933688-49-3 (нім.)