Бенедикт XVI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенедикт XVI
(Benedictus PP. XVI)
Papa Benedetto.jpg
Coat of Arms of Benedictus XVI.svg
Папа Римський
19 квітня 2005 — 28 лютого 2013
Девіз: Nos ergo debemus sublevare huiusmodi, ut cooperatores simus veritatis
Попередник: Іван Павло ІІ
Наступник: Франциск
Народження: 16 квітня 1927(1927-04-16) (91 рік)
Марктль-ам-Інн, Баварія, Німеччина
Віросповідання: католицтво
Інтронізація 24 квітня 2005


У миру Йозеф Алоїс Ратцінґер
Нагороди
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Медіафайли у Вікісховищі?

Бенеди́кт XVI (лат. Benedictus PP. XVI), ім'я при народженні Йозеф Алоїс Ратцінґер (нар. 16 квітня 1927, м. Марктл-ам-Інн, Баварія, Німеччина) — 265-й Папа Римський (19 квітня 200528 лютого 2013), колишній голова Католицької Церкви та суверен держави Ватикан. Почесний Папа Римський.

Один із найближчих співпрацівників Івана Павла II, до обрання папою очолював Колегію кардиналів і Конгрегацію з питань віри. Автор близько 60 книг: «Вступ до християнства», «Есхатологія», «Звіт про стан віри», «Бог Ісуса Христа», «Сіль землі», «Християнство та Католицька Церква на зламі тисячоліть» тощо.

11 лютого 2013 Бенедикт XVI у зверненні заявив, що зречеться Святого престолу 28 лютого. Понтифік пояснив свій крок поганим станом здоров'я [1].

28 лютого 2013 Папа Бенедикт зрікся престолу [2]. Проживає в монастирі Mater Ecclesiae, який знаходиться на території Ватикану.

Біографія[ред. | ред. код]

Будинок в Марктлі, де жив Йозеф Ратцінґер

Народився у Велику Суботу, 16 квітня 1927 в баварському містечку Марктл-ам-Інн в родині офіцера поліції.

1939 — вступив до католицької духовної семінарії в Траунштайні (Traunstein).

1943 — 16-річний семінарист був призваний в армію до корпусу протиповітряної оборони, а 1944 року — до вермахту. У 1945 році інтернований німецький солдат попав до табору союзників, про який досі згадує з жахом.

29 червня 1951мюнхенський кардинал Фаульхабер висвятив Ратцінґера в сан священика.

1953 — 26-річний Йозеф блискуче захистив дисертацію про спадщину Святого Августина і прославився як найкращий із теологів Німеччини. 1959 року Ратцінґер став викладачем кафедри теології Боннського університету.

Брав участь у Другому Ватиканському соборі як радник-теолог кардинала Йозефа Фринґуса, проте схвалив не всі з проголошених на соборі реформ.

1966 — став головним експертом у питаннях догматичної теології в Тюбінгенському університеті, де стався ще один перелом в його житті: Йозеф Ратцінґер взявся бути головним ідеологічним опонентом промарксистських студентських заворушень, що охопили в 1960-і роки всю Європу. 1972 року на противагу антиклерикальним журналам і газетам, що заполонили Європу, Ратцінґер заснував теологічний журнал Communio, який досі є одним із найпопулярніших католицьких видань світу.

Березень 1977 — рукоположений у єпископи, опікувався дієцезіями в Мюнхені та Фрайзінгу.

Червень 1977 — Папа Павло VI звів його в сан кардинала.

Йозеф Ратцінґер — інтелектуал і богослов: знає 10 мов і має 8 докторських ступенів з теології та філософії, — і при цьому переконаний консерватор. Він отримав прізвисько «залізний кардинал», уславившись своїм неприйняттям розлучень, абортів, гомосексуальних шлюбів, клонування та мультикультуралізму. Хоча за віком були кардинали старші за нього, він перебував у кардинальському сані довше за всіх (з 1977 року).

1980 — відхилив пропозицію Папи Івана Павла II очолити конґреґацію католицької освіти.

1981 — погодився з призначенням на пост префекта Конгрегації доктрини віри, який займав до піднесення у гідність Папи.

3 грудня 2002 — Ратцінґера обрано деканом Колегії кардиналів. Він був також членом комісії Ecclesia Dei, створеної на підставі однойменного Motu proprio Папи Івана Павла II.

Країни, які відвідав Папа Бенедикт XVI

19 квітня 2005 — обраний Папою Римським, прийнявши ім'я Бенедикта XVI.

Зречення[ред. | ред. код]

11 лютого 2013 року Бенедикт XVI оголосив, що через погіршення здоров'я зречеться престолу о 20:00 28 лютого 2013 [1][3].

Востаннє Папа Римський оголошував про своє добровільне зречення від престолу 1415 року. Тоді престолу зрікся Григорій XII.

28 лютого 2013 Бенедикт XVI оголосив про зречення від престолу [2]. Від цього часу він офіційно вважається почесним Папою Римським.

27 квітня 2014 Бенедикт XVI брав участь в церемонії канонізації пап Івана XXIII та Івана Павла II.

Погляди[ред. | ред. код]

Часто Бенедикта XVI розглядають як консервативного Папу, особливо порівняно з Іваном Павлом II. У 2000-х роках єпископи США схвалили новий переклад Святого Писання, в якому багато термінів чоловічого роду були замінені на поняття середнього роду (щоби не дискримінувати жінок). Кардинал Ратцінґер домігся заборони використання Церквою перекладу, який вважався «ревізіоністським».

Тим часом у Німеччині вийшла друком книжка самого Йозефа Ратцінґера, де уродженець Баварії розповів про своє бачення майбутнього католицизму. З неї випливає, що Ратцінґер пропонує консервативний шлях розвитку церкви і «повернення до джерел». У своєму огляді книжки Й.Ратцінґера газета Suddeutsche Zeitung писала, що кардинал вважає європейське християнство порятунком для цивілізації на континенті.

У 2003 році в Інтернеті з'явився сайт англійською мовою, присвячений життю і служінню кардинала Йозефа Ратцінґера, префекта Конгрегації віровчення. На головній сторінці задекларовано місію кардинала Йозефа Ратцінґера — проголошувати та захищати доктрину віри й моралі в католицькому світі. Ці слова Івана Павла II багато в чому пояснюють популярність фан-клубу кардинала.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Наразі українською мовою видано десять книг Йозефа Ратцінґера.

  • Рацінґер Йосиф. Цінності в часи перемін: Долання майбутніх викликів / Пер. з нім. О. Конкевича. — Львів: Місіонер, 2006. — 168 с. ISBN 966-658-067-5. Ця книга написана перед початком понтифікату про душу сучасного світу, зорієнтованого на економіку й політику. Німецькою видана у 2005 році.
  • Бенедикт XVI (Рацінґер Йосиф). Сіль землі: Християнство й Католицька Церква в XXI столітті: Розмова Петера Зевальда з Йосифом Рацінґером / Пер. з нім. О. Конкевича. — Львів: Місіонер, 2007. — 282 с. ISBN 978-966-658-103-0. Ця книга вперше видана в Німеччині ще у 1996 році, коли Йосиф Рацінґер був кардиналом й очолював римську конгрегацію у справах віровчення.
  • Рацінґер Йосиф. Вступ до християнства: Лекції про Апостольський символ віри з новим вступним есеєм / Пер. з нім. О. Конкевича. — Львів: Місіонер, 2008. — 332 с. ISBN 978-966-658-159-7. Ця книга виникла з курсу лекцій, які автор читав своїм студентам і написана у 1968 р., з поясненням головних засад християнства, стисло викладених у формулюваннях символу віри «Вірую». Переклад здійснено за виданням 2006 року.
  • Бенедикт XVI. Бог і світ: Таїнства християнської віри. — Львів: Місіонер, 2009. — 420 с. ISBN 978-966-658-199-3. Друга книга — інтерв'ю з папою німецького журналіста Петера Зевальда.
  • Бенедикт XVI. Божа революція. — Львів: Місіонер, 2009. — 132 с. ISBN 978-966-658-200-6. Збірка промов Папи Бенедикта XVI під час та з нагоди проведення XX Всесвітніх днів молоді.
  • Бенедикт XVI. Нова пісня Господеві: Віра в Христа та Літургія у наш час. — Львів: Місіонер, 2009. — 264 с. ISBN 978-966-658-250-1.
  • Бенедикт XVI. Ісус з Назарету, ч. І: Від хрещення в Йордані до Переображення / Пер. з нім. О. Конкевича. — Львів: Місіонер, 2009. — 412 с. ISBN 978-966-658-182-5. Це перша частина задуманого автором глибокого дослідження і охоплює період від Хрещення в Йордані до Переображення.
  • Бенедикт XVI. Ісус з Назарету, ч. ІІ: Від в'їзду в Єрусалим до Воскресіння. — Львів: Місіонер, 2013. — 288 с. ISBN 978-966-658-245-7. Друга частина трилогії.
  • Бенедикт XVI. Ісус з Назарету: Пролог. Дитячі роки Ісуса. — Львів: Місіонер, 2013. — 116 с. ISBN 978-966-658-298-3. Остання з трилогії.
  • Бенедикт XVI. Світло світу: Папа, Церква і знаки часу. — Львів: Місіонер, 2015. — 224 с. ISBN 978-966-658-337-9. Третя книга-інтерв'ю папи Бенедикта XVI з німецьким журналістом Петером Зевальдом.

Енцикліки[ред. | ред. код]

Почесні звання[ред. | ред. код]

Бенедикт XVI є почесним доктором 10 навчальних закладів:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Бенедикт XVI
Обрання пап
Народився: 16 квітня 1926
Релігійні посади


Попередник:
Кардинал Юліус Дефнер
Архієпископ Мюнхенський і Фрайзінзький
1977–1982
Наступник:
Кардинал Фрідріх Веттер
Попередник:
Кардинал Франйо Сепер
Префект Конґреґації з віровчення
1981–2005
Наступник:
Кардинал Вільям Джозеф Левада
Попередник:
Кардинал Бернардин Ґантін
Декан Колеґії кардиналів
2002–2005
Наступник:
Кардинал Анджело Содано
Попередник:
Іван Павло II
Emblem of the Papacy SE.svg
Папа Римський

2005 – 2013
Наступник:
Франциск I