Рубль: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Natk (обговорення | внесок) м →Етимологія: правопис |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
== Етимологія == |
== Етимологія == |
||
Слово ''рубль'' з'явилося в [[Київська Русь|давньоруських]] пам'ятках з [[XII століття]]. Спочатку воно не |
Слово ''рубль'' з'явилося в [[Київська Русь|давньоруських]] пам'ятках з [[XII століття]]. Спочатку воно не стосувалося грошової одиниці, а позначало ''обрубок'', ''кляп'', ''затичка''. До [[XIV століття]] основною грошовою одиницею на [[Русь|Русі]] була [[гривня]]. Під час [[монголо-татарська навала|монголо-татарської навали]] (з другої половини [[XIII століття]]) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова ''рубати'', тобто ''обрубок гривні''). |
||
== В народній мові == |
== В народній мові == |
||
Версія за 10:49, 4 лютого 2013
Рубль — назва сучасних валют Росії (див. Російський рубль), Білорусі (див. Білоруський рубль), Придністров'я (Придністровський рубль). Російський рубль також використовується в Південній Осетії і Абхазії.[1]
У минулому — валюта російських республік і князівств, Великого князівства Московського, Московського Царства, Російської імперії і різних утворень на її території, РРФСР (1917–1923), Радянського Союзу (1923–1991), Латвії (1992–1993), Україна (1992 −1996), Таджикистану (1995–2000). Ділиться на 100 копійок. Код російського рубля відповідно до стандарту ISO 4217 — RUB (RUR до деномінації 1998 року), числовий код — 643; білоруського — BYR, числовий код — 974; придністровського — PRB (неофіційний, числового немає).
Етимологія
Слово рубль з'явилося в давньоруських пам'ятках з XII століття. Спочатку воно не стосувалося грошової одиниці, а позначало обрубок, кляп, затичка. До XIV століття основною грошовою одиницею на Русі була гривня. Під час монголо-татарської навали (з другої половини XIII століття) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова рубати, тобто обрубок гривні).
В народній мові
В СРСР та Росії має також збірне значення грошей взагалі. «Подивилася — як рублем одарила», «Гнатися за довгим рублем» (в сенсі прагнути великого і легкого заробітку), «Бити рублем» (про фінансові стягнення).
В народній мові здебільшого зустрічаються назви рубель (рупель), рубь (рупь), а також рублік, рублішко, рубльовий, рублевик.
За СРСР використстовували зневажливу назву дерев'яний або рваний (про радянські не конвертовані рублі, на відміну від вільно конвертованої валюти).
Також використовувалися в якості синонімів до рубля слова ре, целкач, целковик, целковий.