Рубець (шлунок): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
стильові правлення, оформлення
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Stomach of a beef.png|thumb|200px|right|Будова шлунку [[Корова|корови]]: a — стравохід, b — [[рубець (шлунок)|рубець]], c — [[сітка (шлунок)|сітка]], d — книжка, e — [[сичуг]], f — тонка кишка]]
[[Файл:Stomach of a beef.png|thumb|200px|right|Будова шлунку [[Корова|корови]]: a — стравохід, b — [[рубець (шлунок)|рубець]], c — [[сітка (шлунок)|сітка]], d — книжка, e — [[сичуг]], f — тонка кишка]]
Рубець є одним з трьох передшлунків залозистого [[Шлунок|шлунка]] ([[Сичуг|сичуга]]) у [[Жуйні|жуйних]] [[Тварини|тварин]], група [[Парнокопиті|парнокопиті]] [[Ссавці|ссавців]]
'''Рубець''' — початковий відділ 4-х камерного [[Шлунок|шлунка]] [[Жуйні|жуйних]] [[Тварини|тварин]] (ряд [[Парнокопиті|парнокопиті]]). Характерний для [Рослиноїдні|рослиноїдних]] тварин.
з раціону зазвичай [[Рослиноїдні|рослиноїдні]].


Цей відділ шлунка, найбільший з чотирьох , виконує функцію збереження і часткового зносу [[Їжа|продуктів]] , які в цьому місці проходять первинні і глибокі переробки необхідні для їх використання.
Цей відділ шлунка, найбільший з чотирьох, досягає у дорослих тварин 4/5 всього об'єму шлунку.


Проковтнута їжа, після початкового жування в [[Ротова порожнина|ротовій порожнині]], проходить [[стравохід]] і потім через рубець, де вона змішується і збагачується [[Вода|водою]], проходить [[Ферментація|ферментація]] за допомогою багатої [[Флора кишечника|бактеріальної флори]].
Проковтнута їжа, після початкового жування в [[Ротова порожнина|ротовій порожнині]], проходить [[стравохід]] і потім потрапляє в рубець, де вона змішується і збагачується [[Вода|водою]], проходить [[Ферментація|ферментація]] за допомогою багатої [[Флора кишечника|бактеріальної флори]].
Важливим є роль [[Слина|слини]] , сільнощелочниа і багата на іонів бікарбонату [HCO<sub>3</sub><sup>-</sup>], що виникають при дисоціації летких жирних кислот (масляна кислота, [[пропіонова кислота]] і [[оцтова кислота]]), і регулює рН до оптимального рівня для забезпечення виживання [[Мікроорганізми|мікроорганізмів]]. Вони здатні розкладати [[Целюлоза|целюлозу]] (через целюлолитичних бактерій), [[крохмаль]] (амілолітичних бактерій), [[жир]] (ліполітичних бактерій) і [[білки]] (протеолітичних бактерій). У рубці є також виробництво [[Вітаміни|вітамінів]], [[Кислота|кислот]] і [[Метан|метану]], [[газ]] який зроблений метаногенними бактеріями і потім відригуються.<br />
Важливим є роль [[Слина|слини]], яка є лужною за своїм складом і багатою на іони бікарбонату [HCO<sub>3</sub><sup>-</sup>], що виникають при дисоціації летких жирних кислот ([[масляна кислота]], [[пропіонова кислота]] і [[оцтова кислота]]), і регулює рН до оптимального рівня для забезпечення виживання [[Мікроорганізми|мікроорганізмів]]. Вони здатні розкладати [[Целюлоза|целюлозу]] (завдяки целюлолитичним бактеріям), [[крохмаль]] (амілолітичні бактерії), [[жир]] (ліполітичні бактерії) і [[білки]] (протеолітичні бактерії). У рубці відбувається також виробництво [[Вітаміни|вітамінів]], [[Кислота|кислот]] і [[Метан|метану]] (газ, який виробляється метаногенними бактеріями і потім відригуються).

Після завершення бактеріяльного [[травлення]] їжа проходить в сітку, другий передшлунок, де рідка частина рухається в [[Книжка (шлунок)|книжку]], а суцільна повертається, завдяки перистальтичному поштовху, в рубець, для того щоб повернутися у рот де здійснюється подальше жування ([[Ремиґання|ремиґання]]) перед тим як остаточно досягнути книжки.
Після завершення бактеріального [[травлення]] їжа проходить в сітку, другий відділ шлунку, де рідка частина рухається в [[Книжка (шлунок)|книжку]], а суцільна повертається, завдяки перистальтичному поштовху, в рубець, для того щоб повернутися у рот де здійснюється подальше жування перед тим як остаточно досягнути книжки.


== Література ==
== Література ==
* Рубець у [http://bio-slovar.ru/idx.php/350/4851/article/ Біологічному словнику]
* Рубець у [http://bio-slovar.ru/idx.php/350/4851/article/ Біологічному словнику]


[[Категорія: Травна система]]
[[Категорія:Травна система]]
[[Категорія: Жуйні]]
[[Категорія:Жуйні]]
[[Категорія: Анатомія ссавців]]
[[Категорія:Анатомія ссавців]]

Версія за 19:31, 24 жовтня 2013

Будова шлунку корови: a — стравохід, b — рубець, c — сітка, d — книжка, e — сичуг, f — тонка кишка

Рубець — початковий відділ 4-х камерного шлунка жуйних тварин (ряд парнокопиті). Характерний для [Рослиноїдні|рослиноїдних]] тварин.

Цей відділ шлунка, найбільший з чотирьох, досягає у дорослих тварин 4/5 всього об'єму шлунку.

Проковтнута їжа, після початкового жування в ротовій порожнині, проходить стравохід і потім потрапляє в рубець, де вона змішується і збагачується водою, проходить ферментація за допомогою багатої бактеріальної флори. Важливим є роль слини, яка є лужною за своїм складом і багатою на іони бікарбонату [HCO3-], що виникають при дисоціації летких жирних кислот (масляна кислота, пропіонова кислота і оцтова кислота), і регулює рН до оптимального рівня для забезпечення виживання мікроорганізмів. Вони здатні розкладати целюлозу (завдяки целюлолитичним бактеріям), крохмаль (амілолітичні бактерії), жир (ліполітичні бактерії) і білки (протеолітичні бактерії). У рубці відбувається також виробництво вітамінів, кислот і метану (газ, який виробляється метаногенними бактеріями і потім відригуються).

Після завершення бактеріального травлення їжа проходить в сітку, другий відділ шлунку, де рідка частина рухається в книжку, а суцільна повертається, завдяки перистальтичному поштовху, в рубець, для того щоб повернутися у рот де здійснюється подальше жування перед тим як остаточно досягнути книжки.

Література