Травлення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Травлення — це сукупність механічних, хімічних і біологічних процесів, що забезпечують розщеплення складних поживних речовин, які потрапили з кормами, на відносно прості сполуки, які можуть бути асимільовані організмом

Види травлення[ред.ред. код]

Відомі три основні види травлення: внутрішньоклітинне, позаклітинне і мембранне. У більшості випадків ці типи комбінуються в одному організмі, що забезпечує максимальну ефективність системи травлення.

Внутрішньоклітинне травлення характеризується, поглинанням щільних (фагоцитоз) або рідких (піноцитоз) часток всредину клітини і перетравленням їх клітинними ферментами. В організмі вищих тварин здійснюється лейкоцитами.

Позаклітинне, або дистантне, травлення полягає в процесі переносу ферментів, синтезованих у крові, в позаклітинне середовище організму. При цьому секреторні клітини розташовані віддалено від порожнин, де під дією травних ферментів (слинні залози і підшлункова залоза у ссавців) власне відбувається травлення. Такий тип травлення характерний для кільчастих червів, ракоподібних, комах, головоногих, хордових, в тому числі покривників, крім ланцетника.

Мембранне, або пристінкове, травлення займає проміжне положення між внутрішньоклітинним і позаклітинним травленням. Воно відбувається завдяки дії ферментів структур клітинної мембрани. У вищих тварин мембранне травлення відбувається на поверхні мембран мікроворсинок кишкових клітин і являє собою основний механізм проміжних і прикінцевої стадії травлення, забезпечуючи зближення травних і транспортних процесів травлення. Мембранне травлення характерне для птахів, ссавців (в тому числі для людини), риб, круглоротих і багатьох безхребетних (комахи, ракоподібні, молюски, черви).

Травлення у бактерій і тварин[ред.ред. код]

У найпростіших організмах, зокрема бактеріїй, травлення відбувається поза межами організму. Бактерії спільно виділяють зовні травні ферменти, а після розчинення їжі, всмоктують продукти її розпаду.

У більшості тварин травлення відбувається в кілька етапів і починається після потрапляння продукту до рота, в якому їжа подрібнюється та попередньо обробляється слиною, яка містить травні ферменти (що розчиняють, наприклад, крохмаль). Після чого травлення продовжується в шлунку. Потім їжа потрапляє до кишечника, де травлення продовжується, і продукти травлення активно всмоктуються. Закінчується процес травлення евакуацією шлаків.

Травлення у людини[ред.ред. код]

Ротова порожнина[ред.ред. код]

У людини процес травлення починається в ротовій порожнині, де їжа пережовується. Цей процес стимулюють екзокринні залози, які виділяють фермент амілазу язика. На цьому етапі відбувається розщеплення полісахаридів. Відбувається виділення слини, допомагає формуванню болюса — харчової грудки, що полегшує проходження їжі по стравоходу. Ковтальний рефлекс координується у ковтальному центрі в довгастому мозку і мосту, його викликає подразнення рецепторів слизової оболонки глотки. У координованому акті ковтання беруть участь м'яке піднебіння і язичок (uvula), які запобігають потраплянню їжі в носову порожнину, і надгортанник, який не дає їжі потрапляти в трахеї.

Шлунок[ред.ред. код]

Зі стравоходу їжа потрапляє у шлунок, проходячи через кардіальний сфінктер. Шлунок людини розташований під діафрагмою в лівому підребер'ї надчеревній області. Він має три оболонки:

  • зовнішня (адвентиції, очеревина, серозна оболонка);
  • м'язовий шар, який складають середній шар (циркулярний) і внутрішній шар (косий);
  • внутрішня (слизова оболонка), вистелена циліндричним епітелієм.

У шлунку їжа змішується зі шлунковим соком, активними компонентами якого є соляна кислота і травні ферменти:

Тонкий і товстий кишечник[ред.ред. код]

Через пілоричний сфінктер їжа потрапляє у тонку кишку. Перший відділ тонкої кишки — дванадцятипала кишка, де відбувається змішування їжі із жовчу, яка забезпечує емульгування жирів, ферментами підшлункової залози і тонкої кишки, розщеплюють вуглеводи (мальтоза, лактоза, сахароза), білки (трипсин і хімотрипсин). У тонкій кишці відбувається основний обсяг всмоктування поживних речовин через кишкову стінку.

Після проходження тонкого кишечника їжа потрапляє у товсту кишку, що складається зі сліпої кишки, ободової, сигмоподібної і прямої кишки. Тут відбувається всмоктування води і деяких поживних речовин, таких як вітаміни, тут же відбувається і формування калових мас.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
  • Бабкин Б. П., Секреторный механизм пищеварительных желез, Л., 1960;
  • Павлов И. П., Лекции о работе главных пищеварительных желез, Полн. собр. соч., 2 изд., т. 2, кн. 2, М.— Л., 1951
  • Богач П. Г., Механизмы нервной регуляции моторной функции тонкого кишечника, К., 1961;
  • Уголев А. М., Пристеночное (контактное) пищеварение, Л.— М., 1963;
  • Уголев А. М.Мембранное пищеварение. Полисубстратные процессы, организация и регуляция, Л., 1972;
  • Уголев А. М., Физиология и патология пристеночного (контактного) пищеварения, Л., 1967;
  • Шлыгин Г. К., Ферменты кишечника в норме и патологии, Л., 1967;
  • Уголев А. М., Пищеварение и его приспособительная эволюция, М., 1961;
  • Полушкина Н. Н. Диагностический справочник гастроэнтеролога. М.: — АСТ, 2007, ISBN 978-5-17-039782-2, 670 с;
  • Sherwood, Lauralee (2006). Fundamentals of physiology: a human perspective (вид. Third). Florence, KY: Cengage Learning. с. 768. ISBN 0-53-446697-4. ;
  • Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология, т. 2, М., 1996;
  • Физиология человека, под ред. Шмидта Р., Тевса Г., т. 3, М., 1996.

Посилання[ред.ред. код]