Жуйні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жуйні
Олень білохвостий
Біологічна класифікація
Царство: Тварини
Тип: Хордові
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні
Ряд: Оленеподібні (Cerviformes)
Родини
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ruminantia
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9845
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ruminantia

Оленевиді або Жуйні, Ремиґаючі (Cervimorpha, seu Ruminantia) — один з підрядів ряду оленеподібні, або парнокопитні.

Типова родина і назви підряду[ред.ред. код]

Типова родина підряду — оленеві (Cervidae), від неї походить і назва підряду: оленевиді (Cervimorpha).

Назва «жуйні» — описова (лат. Ruminantia; від лат. rūma — рубець, перший відділ шлунку жуйних).

Систематика (поділ на родини)[ред.ред. код]

Цей підряд оленеподібних ссавців включає шість родин.

Біологічні особливості «Жуйних»[ред.ред. код]

Жуйні різняться від інших складною системою травлення. Однією з їхніх особливостей є те, що вони ремиґають. Це пов'язано з їхнім живленням: споживаючи рослинну їжу, вони «розводять» (живлять) у своєму складному шлунку різні групи одноклітинних тварин (зокрема, інфузорій). Ці симбіонтні організми перетравлюють рослинну клітковину, і ссавці врешті живляться цими одноклітинними тваринами.

Шлунок жуйних багатокамерний. Три перших його відділи — рубець, сітка і книжка — це передшлунки, позбавлені травних залоз. Четвертий відділ — сичуг — це справжній залозистий шлунок, подібний до однокамерного шлунка собаки. У великої рогатої худоби, овець та кіз шлунок чотирикамерний, а у верблюдів — трикамерний (у них відсутня книжка). Рубець — найбільша камера шлунка жуйних. Його місткість у корів становить 100-300 л, у овець і кіз — 13-23 л. Слизова оболонка рубця вистелена плоским ороговілим багатошаровим епітелієм, і формує велику кількість сосочків завдовжки до 1 см. Сітка має форму скрученого мішка. Її слизова оболонка виступає в середину сітки у вигляді пластинчастих складок заввишки до 12 мм, які формують сітку. Сітка з'єднується (отвором з рубцем, книжкою, сичугом та стравоходом через; стравохідний жолоб. Стравохідний жолоб - це напівзамкнута трубка, що йде від стравоходу на дні сітки до входу в книжку. Книжка має овальну форму. Вона продовжує сітку, і переходить в сичуг. Слизова оболонка книжки утворює складки різної довжини, що називаються листочками, або пластинками.

«Жуйні» тварини у християнстві[ред.ред. код]

Ремиґання — особливість так званих «чистих тварин» за Старим Заповітом:[1][2]

4. Ось яких тварин можна вам їсти: вола, вівцю й козу;
5. оленя, сарну, лань, дику козу, козулю, антилопу й гірську козу;
6. всяку скотину, яка має розколене копито й розщеплену ратицю і яка ремиґає, можна вам їсти.
7. Однак, ось із яких, Що хоч і ремиґають і мають розколене копито й розщеплену ратицю, не можна буде вам їсти: верблюда, зайця і борсука, бо вони, дарма що ремиґають, проте не мають розколених копит; вони будуть для вас нечисті;
8. свиню теж, бо хоч вона й має розщеплені ратиці, але не ремиґає; вона буде для вас нечиста. М'яса їхнього не їстимете і до їхньої падлини не доторкатиметесь.

Примітки[ред.ред. код]

Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.