Нікола Люпо: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
SOMBot (обговорення | внесок) м ізольована стаття сирота0 |
||
Рядок 68: | Рядок 68: | ||
* http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb12462549k |
* http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb12462549k |
||
* http://data.bnf.fr/12462549/nicolas_lupot/ |
* http://data.bnf.fr/12462549/nicolas_lupot/ |
||
{{Ізольована стаття}} |
Версія за 15:04, 20 червня 2018
Ніколо Люпо | |
---|---|
фр. Nicolas Lupot | |
Ім'я при народженні | Ніколо Люпо |
Народився | 4 грудня 1758 року Штутгарт, Німеччина, Герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія |
Помер | 14 cерпня 1824 Париж,Франція |
Поховання | Пер-Лашез і Grave of Lupot-Gandd |
Країна | Франція |
Національність | француз |
Діяльність | скрипаль, вчитель |
Знання мов | французька |
Конфесія | християнство |
Нікола Люпо (фран. Nicolas Lupot; 4 грудня 1758, Штутгарт — 14 серпня 1824, Париж) — французький скрипічний майстер. Нвйбільший та найвидатніший після Антоніо Страдіварі скрипічний майстер.
Біографія
Нікола Люпо (1725—1804) був сином відомого майстра скрипок, Франсуа Люпо. Дитинство провів у Штутгарті, де його батько був на службі у короля, був королівським придворним скрипічним майстром. В 1769 році із сім'єю переселився в Орлеан. В 1766 році вперше став самостійно робити скрипки. Із 1794 року жив у Парижі, та працював у відомого скрипічного майстра Франсуа Піке. Франсуа Піке виявив сильний вплив на його усю подальшу долю юнака.
В 1798 році відкрив власну майстерню. В 1814 році король Людовик XVIII призначив Ніколу Люпо гітарним та скрипічним майстром королівсткого двору та наставником королівської музичної школи. На честь цього на одній із своїх скрипок Люпо із гордісттю в 1815/1816 році помістив табличку: «Н. Lupot Luthier De La Musique Du Roi Et dе l'École Royale dе Musique».
Н. Люпо. Музичний майстер королівського двору і Королівськoї музичної школи.
Із 1815 був придворним майстром Королівсткої капелли.
Створені ним найкращі інструменти, які цінуються дуже високо, відносяться до 1805—1824 років. Працюючи за моделлю Страдіварі, Люпо в своїх скрипках цього періоду об'єднав характерні особливості зовнішньої ообробки і типу звучання, які притаманні французькій школі скрипічних майстрів.
Зовнішні ознаки, які відрізняють скрипки Люпо — це порівняно великий патрон, эфи індивідуального візерунку (поставлені вище, ніж в італійських майстрів), дно, зазвичай, із цільного шматку (Люпо приміняв ялину радіального разпилу, неозвичайно гарного та різноманітного малюнку), лак червоного чи червонувато-оранжевого кольору.
Скрипки Люпо мають сильний, блискучий тон, але не завжди різноманітним тембром та гнучкісттю звучання. Більш рані інструменти майстра трохи грубоваті по обробці, лак червоний чи червонувато-коричневий.
Німецький скрипач, композитор, дирижер Луї Шпор, в своїй автобіографії (1860) писав що, коли вперше почув звучання скрипок Люпо, зразу ж поміняв старовині німецькі інструменти на скрипки француза, і з тих пір грав на всіх своїх гастролях тільки на них.
Кіром скрипок, Люпо виготовляв також гарні віолончелі та альти.
Література
Вітачек E. P. Нариси з історії виготовлення смичкових інструментів, под ред. Б. В. Доброхотова, М., 1964, с. 150-54.
Посилання
- https://www.corilon.com/shop/en/info/nicolas-lupot.html
- https://persons-info.com/persons/LIUPO_Nikola#refs
- http://collectionsdumusee.philharmoniedeparis.fr/doc/MUSEE/0158532
- https://viaf.org/viaf/76414109/
- http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb12462549k
- http://data.bnf.fr/12462549/nicolas_lupot/
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |