Вільгельм Штекель

Вільгельм Штекель
Wilhelm Stekel
Народився	25 березня 1868(1868-03-25) Бояни,Чернівецька область
Помер	25 червня 1940(1940-06-25) (72 роки) Лондон, Великобританія ·інтоксикація
Країна	Австро-Угорщина, Австрія, Великобританія
Діяльність	психолог, лікар, психоаналітик, психіатр
Alma mater	Віденський університет
Галузь	психіатрія
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	докторський ступінь[1]
Війна	Перша світова війна
Відомий завдяки:	автор терміну парафілія
У шлюбі з	Malvine Stekeld
Діти	Éric-Paul Stekeld
Вільгельм Штекель у Вікісховищі

'Вільгельм Штекель' ( Wilhelm Stekel ; 18 березня 1868, Бояни - 25 червня 1940, [[Лондон] ]) - австрійський психіатр і композитор - самоук, один з піонерів психоаналіз у, винахідник терміну « парафілія».

Біографія

Штекель пішов з життя добровільно в 1940 році.

Творчість

Вільгельм Штекель відрізнявся поміж інших науковців свого часу величезною літературною плодючістю. Як приклад - праця Штекеля під назвою «Розлади в життя потягів і афектів» (Stekel, 1908) складається з десяти томів.

Для Вільгельма Штекеля незаперечним авторитетом серед колег був Зігмунд Фрейд, але Фрейд часто публічно критикував активну техніку Вільгельма Штекеля, де той легковажно використовував мало аргументовані інтерпретації несвідомих мотивів. Розбіжності між позиціями Штекеля і Фрейда незабаром стали настільки непереборними, що Штекель, слідом за вченим Адлером, був змушений вийти з Віденського психоаналітичної спілки.

У 1911 році Вільгельм Штекель опублікував головну наукову працю свого життя - «Мова сновидінь». В цій праці Штекель розвинув свою теорію символів. Книга мала вирішальний вплив на формування психоаналізу.