Аладаглар: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Shynkar (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
В 1995 році 55 тис. гектарів центральної частини масиву було оголошено Національним парком Аладаглар. |
В 1995 році 55 тис. гектарів центральної частини масиву було оголошено Національним парком Аладаглар. |
||
== |
==Посилання== |
||
*[https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%80 Аладаглар] // [[ВУЕ]] |
|||
* [http://www.tkg.org.ua/node/9999 Аладаглар. Загальний географічний і природознавчий огляд] |
* [http://www.tkg.org.ua/node/9999 Аладаглар. Загальний географічний і природознавчий огляд] |
||
* [http://www.tkg.org.ua/node/10100 Аладаглар. Занурення у «Phantasma De Luxe» (фотоальбом)] |
* [http://www.tkg.org.ua/node/10100 Аладаглар. Занурення у «Phantasma De Luxe» (фотоальбом)] |
||
Версія за 13:04, 16 квітня 2019
| Аладаглар | ||||
 | ||||
|
37°48′27″ пн. ш. 35°14′01″ сх. д. / 37.80760000002777588° пн. ш. 35.233700000027774024° сх. д.Координати: 37°48′27″ пн. ш. 35°14′01″ сх. д. / 37.80760000002777588° пн. ш. 35.233700000027774024° сх. д. | ||||
| Країна |
 Туреччина[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Кайсері | |||
| Розташування | Туреччина, в межах провінцій Адана, Кайсері та Нігде | |||
| Система | Центральний Тавр (Таурус/Торос) | |||
| Тип | гірський хребет[1] | |||
| матеріал | осадові гірські породи | |||
| Висота | пік Кизилкая, 3767 м | |||
| Площа | 550 км² | |||
| Вік | близько 250 млн років | |||
| Перше сходження | Австрійський геолог Franz Schaffer в 1900 р. на пік Аладжа Баши | |||
| Маршрут | «Транс-Торос» за ниткою: село Чукурбаг — долина Караялак — перевал Челікбуйдуран — плато Єдігьоллєр — долина Хаджер — с.Капузбаши — водоспади Капузбаши. | |||
  Аладаглар Аладаглар (Туреччина) | ||||
 | ||||
 Аладаглар у Вікісховищі | ||||
Аладаглар — найвищий хребет Центрального Тавру на півдні Туреччини. Чотири з його вершин перевищують 3700 і багато вершин — 3500 м. До числа найвищих вершин відносяться Кизилкая (3767), Демірказик (3756), Калди (3736), Емлєр (3723) та Кизил'яр (3654).
Середземноморський клімат приморських схилів Тавру характеризується спекотним безхмарним літом і дощовою зимою. Сума річних опадів змінються от 800-1300 мм на зовнішніх схилах до 500-900 на внутрішніх, що дивляться вглиб Туреччини.
Високогірна частина масиву Аладаглар зазнавала зледеніння під час Четвертинного періоду. Рельєф масиву відноситься до Піренейського типу. Льодовикова ерозія є домінуючим фактором у розвитку морфології рельєфу Аладаглару і спричинила утворення численних льодовикових долин, цирків, зубчастих хребтів та піків.
Аладаглар є популярним об'єкт туризму (трекінгу) і альпінізму.
В 1995 році 55 тис. гектарів центральної частини масиву було оголошено Національним парком Аладаглар.
Посилання
- Аладаглар // ВУЕ
- Аладаглар. Загальний географічний і природознавчий огляд
- Аладаглар. Занурення у «Phantasma De Luxe» (фотоальбом)
Галерея
-
Скеля Пармак-Кая в долині Акшам Пинарі -
Вхід в долину Караялак -
На перевалі Челікбудуран -
Долина Хаджер
|
