Язик: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Shynkar (обговорення | внесок) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Язик людини утворений поперечно-смугастою м'язовою тканиною і вкритий [[Слизова оболонка|слизовою оболонкою]]. При скороченні м'язів його форма змінюється. Язик бере участь у процесі жування, чіткого [[мова|мовлення]], смакового сприйняття. Дуже важливою є роль язика при смоктанні молока матері немовлятами та грудними дітьми. Губи дитини захоплюють [[сосок]], фіксуючи його; м'яке піднебіння, піднімаючись закриває зев, язик діє як поршень, відсуваючись назад, він створює негативний тиск разом зі щелепою, яка опусається до низу. Потім щелепа піднімається, а альвеолярні дуги стискають сосок, молоко ковтається. Тому язик немовляти і грудної дитини відносно великий, товстий, широкий і займає усю ротову порожнину, у той же час він малорухомий. |
Язик людини утворений поперечно-смугастою м'язовою тканиною і вкритий [[Слизова оболонка|слизовою оболонкою]]. При скороченні м'язів його форма змінюється. Язик бере участь у процесі жування, чіткого [[мова|мовлення]], смакового сприйняття. Дуже важливою є роль язика при смоктанні молока матері немовлятами та грудними дітьми. Губи дитини захоплюють [[сосок]], фіксуючи його; м'яке піднебіння, піднімаючись закриває зев, язик діє як поршень, відсуваючись назад, він створює негативний тиск разом зі щелепою, яка опусається до низу. Потім щелепа піднімається, а альвеолярні дуги стискають сосок, молоко ковтається. Тому язик немовляти і грудної дитини відносно великий, товстий, широкий і займає усю ротову порожнину, у той же час він малорухомий. |
||
Слизова оболонка язика вкрита багатошаровим |
Слизова оболонка язика вкрита багатошаровим плоским [[епітелій|епітелієм]]. На верхніх та бокових поверхнях язика розташовані сосочки. У людини чотири види сосочків: нитевидні, грибовидні, жолобоваті (такі, що оточені валом) та листовидні. У товщі епітелія грибовидних, жолобоватих та листовидних сосочків розташовуються смакові бруньки — комплекс спеціалізованих рецепторних смакових клітин, що утворюють орган смаку. Нитевидні сосочи містять рецептори дотику (тактильні рецептори). |
||
[[Собака|Собаки]] за допомогою свого язика ще також здійснюють теплорегуляцію — коли їм жарко, вони висувають язик та активно дихають. Тому що у сильно зарослих [[хутро]]м тварин це практично єдина частина тіла, яка може активно випаровувати вологу (у цьому випадку слину). Рідина, що випаровується забирає надлишки тепла з язика, а так як він насичений [[Кровоносні судини|кровоносними судинами]], то і з [[кров]]і, а відповідно і з усього організму. |
[[Собака|Собаки]] за допомогою свого язика ще також здійснюють теплорегуляцію — коли їм жарко, вони висувають язик та активно дихають. Тому що у сильно зарослих [[хутро]]м тварин це практично єдина частина тіла, яка може активно випаровувати вологу (у цьому випадку слину). Рідина, що випаровується забирає надлишки тепла з язика, а так як він насичений [[Кровоносні судини|кровоносними судинами]], то і з [[кров]]і, а відповідно і з усього організму. |
||
Версія за 23:34, 8 грудня 2019
Язи́к (лат. lingua) — орган живих істот, розміщений у ротовій порожнині. Допомагає пережовувати їжу, а також створювати гортанні звуки. Остання функція особливо яскраво виражена у людей, які мають розвинену мовну систему.
Функції язика
Язик людини утворений поперечно-смугастою м'язовою тканиною і вкритий слизовою оболонкою. При скороченні м'язів його форма змінюється. Язик бере участь у процесі жування, чіткого мовлення, смакового сприйняття. Дуже важливою є роль язика при смоктанні молока матері немовлятами та грудними дітьми. Губи дитини захоплюють сосок, фіксуючи його; м'яке піднебіння, піднімаючись закриває зев, язик діє як поршень, відсуваючись назад, він створює негативний тиск разом зі щелепою, яка опусається до низу. Потім щелепа піднімається, а альвеолярні дуги стискають сосок, молоко ковтається. Тому язик немовляти і грудної дитини відносно великий, товстий, широкий і займає усю ротову порожнину, у той же час він малорухомий.
Слизова оболонка язика вкрита багатошаровим плоским епітелієм. На верхніх та бокових поверхнях язика розташовані сосочки. У людини чотири види сосочків: нитевидні, грибовидні, жолобоваті (такі, що оточені валом) та листовидні. У товщі епітелія грибовидних, жолобоватих та листовидних сосочків розташовуються смакові бруньки — комплекс спеціалізованих рецепторних смакових клітин, що утворюють орган смаку. Нитевидні сосочи містять рецептори дотику (тактильні рецептори).
Собаки за допомогою свого язика ще також здійснюють теплорегуляцію — коли їм жарко, вони висувають язик та активно дихають. Тому що у сильно зарослих хутром тварин це практично єдина частина тіла, яка може активно випаровувати вологу (у цьому випадку слину). Рідина, що випаровується забирає надлишки тепла з язика, а так як він насичений кровоносними судинами, то і з крові, а відповідно і з усього організму.
Коти, як і багато інших тварин, вмиваються язиком.
Див. також
Джерела
Література
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.
Посилання
- Язик // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2118. — 1000 екз.
 |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Язик |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Язик |
|
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |