Відмінності між версіями «Язик»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жодних змін в розмірі ,  1 рік тому
Язик людини утворений поперечно-смугастою м'язовою тканиною і вкритий [[Слизова оболонка|слизовою оболонкою]]. При скороченні м'язів його форма змінюється. Язик бере участь у процесі жування, чіткого [[мова|мовлення]], смакового сприйняття. Дуже важливою є роль язика при смоктанні молока матері немовлятами та грудними дітьми. Губи дитини захоплюють [[сосок]], фіксуючи його; м'яке піднебіння, піднімаючись закриває зев, язик діє як поршень, відсуваючись назад, він створює негативний тиск разом зі щелепою, яка опусається до низу. Потім щелепа піднімається, а альвеолярні дуги стискають сосок, молоко ковтається. Тому язик немовляти і грудної дитини відносно великий, товстий, широкий і займає усю ротову порожнину, у той же час він малорухомий.
 
Слизова оболонка язика вкрита багатошаровим пласкимплоским [[епітелій|епітелієм]]. На верхніх та бокових поверхнях язика розташовані сосочки. У людини чотири види сосочків: нитевидні, грибовидні, жолобоваті (такі, що оточені валом) та листовидні. У товщі епітелія грибовидних, жолобоватих та листовидних сосочків розташовуються смакові бруньки — комплекс спеціалізованих рецепторних смакових клітин, що утворюють орган смаку. Нитевидні сосочи містять рецептори дотику (тактильні рецептори).
 
[[Собака|Собаки]] за допомогою свого язика ще також здійснюють теплорегуляцію — коли їм жарко, вони висувають язик та активно дихають. Тому що у сильно зарослих [[хутро]]м тварин це практично єдина частина тіла, яка може активно випаровувати вологу (у цьому випадку слину). Рідина, що випаровується забирає надлишки тепла з язика, а так як він насичений [[Кровоносні судини|кровоносними судинами]], то і з [[кров]]і, а відповідно і з усього організму.
Анонімний користувач

Навігаційне меню