Сосок

Сосок
Жіночий сосок.
Латинська назва	papilla mammaria
Сосок у Вікісховищі

Грудни́й сосо́к (лат. papilla mammae) — зовнішня частина молочної залози людини і ссавця у вигляді круглого виступу, що видається вперед, з якого дитина (або дитинча самиці) ссе молоко. У літературі, як синонім соска, також вживається слово пи́пка.

Анатомія

Сосок розташовується трохи нижче середини кожної молочної залози, приблизно на рівні четвертого міжреберного проміжку або п'ятого ребра. Як правило, у жінок, що ще не народжували сосок має конусоподібну форму, у тих, що вже мають дітей — циліндричну. Він оточений так званою ареолою (лат. areola mammae) діаметром 3-5 см. Пігментація шкіри соска та ареоли відрізняється від решти шкіри — вона помітно темніша. У жінок, що не народжували, — рожева або темно-червона, у тих, що народжували — бура. Під час вагітності інтенсивність пігментації посилюється. У навколососковому колі є деяка кількість невеликих рудиментарних молочних залоз, так званих залоз Монтгомері (лат. glandulae Montgomerii), що утворюють навколо соска невеликі піднесення. Шкіра соска покрита дрібними зморшками. У верхівки соска знаходяться невеликі отвори — молочні пори (лат. pori lactiferi), які являють собою закінчення молочних проток (лат. ducti lactiferi), що йдуть від верхівок молочних часток (лат. lobi mammae).

Ерекція соска

При статевому збудженні, а також у фазі овуляції спостерігається підвищення еректильності соска та його чутливості. Ерекція соска обумовлена скороченням м'язових волокон, що знаходяться усередині нього, і на відміну від ерекції клітора не пов'язана з кровообігом. У деяких жінок, стимуляція сосків може призводити до оргазму.

Література

• Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.