Фавстос Бузанд: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м оформлення |
|||
Рядок 45: | Рядок 45: | ||
* {{Cite web|url=http://www.vostlit.info/haupt-Dateien/index-Dateien/B.phtml?id=2042|title=Бузанд, Фавстос. История Армении|publisher=[[Восточная литература (сайт)|Восточная литература]]|accessdate=|last=|first=|date=|website=|language=}} |
* {{Cite web|url=http://www.vostlit.info/haupt-Dateien/index-Dateien/B.phtml?id=2042|title=Бузанд, Фавстос. История Армении|publisher=[[Восточная литература (сайт)|Восточная литература]]|accessdate=|last=|first=|date=|website=|language=}} |
||
* [http://www.vehi.net/istoriya/armenia/buzand/index.html История Армении Фавстоса Бузанда]. Пер. с др.-арм. и коммент. М. А. Геворгяна. Под ред. С. Т. Еремяна. Вступит, ст. Л. С. Хачикяна. |
* [http://www.vehi.net/istoriya/armenia/buzand/index.html История Армении Фавстоса Бузанда]. Пер. с др.-арм. и коммент. М. А. Геворгяна. Под ред. С. Т. Еремяна. Вступит, ст. Л. С. Хачикяна. Ереван, 1953. |
||
{{нормативний контроль}} |
|||
[[Категорія:Історики V століття]] |
[[Категорія:Історики V століття]] |
||
[[Категорія:Померли у 5 столітті]] |
[[Категорія:Померли у 5 столітті]] |
Версія за 20:09, 23 травня 2020
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Андрій Гриценко (внесок, журнали) о 20:09 UTC (2064177 хвилин тому). |
Фавстос Бузанд | |
---|---|
вірм. Փավստոս Բուզանդ | |
Народився | 4 століття |
Помер | 5 століття |
Країна | Візантійська імперія |
Діяльність | історик |
Фавстос Бузанд у Вікісховищі |
Фавстос Бузанд (вірм. Փավստոս Բուզանդ) — ім'я вірменського історика V століття[1], яке, традиційно, приписується передбачуваному автору історико-епічного твору, традиційно званого «Історія Вірменії». У ньому описуються події до 387 р. н. е.
Біографія і походження імені
За припущенням історика другої половини V століття Лазара Парпеці, Фавстос був родом з Візантії. Традиційно вважалося, що Бузанд жив у IV столітті.
Перше слово в оригінальній назві книги — Бузандаран патмутюнк (пізніше зміненому на Патмутюнк Хайоц — «Історія Вірменії») — традиційно інтерпретували як відсилання до імені автора і вважали похідним від Бюзанд — «Візантія». Ім'я Фавстос (або Павстос) може бути пояснено присутністю в оточенні Нерсеса Великого єпископа «римського походження» на ім'я Павстос, якого вважали очевидцем подій IV століття і автором твору. У такому вигляді — Павстос Бузанд — ім'я зустрічається вже у Лазаря Парпеці наприкінці V століття[2][3].
Згідно з висновками Малхасянца і Периханян, бузандаран є похідним від парфянського слова бозанд, має іранське походження і означає «співак, сказитель, ашуг», а вірменське патмутюнк має значення «повісті, оповідання», тобто певна збірка історичних оповідань. Таким чином, сучасна версія значення назви книги «оповідання ашуга», а ім'я автора вважається невідомим[2][3]. Згідно з висновками Ніни Гарсоян, «Історія Вірменії» була написана близько 470 року вірменином, нерідко погано поінформованим про події загальної історії. Гарсоян припускає, що автор був священиком. Джеймс Рассел з Гарвардського університету вважає його вірменином, який жив у V столітті[1]. Роберт Томсон з Оксфордського університету зазначає, що його ім'я було неправильно витлумачено як «Бюзандаци» тобто «з Візантії». Ключ до розгадки значення імені «Бузанд» лежить у самій назві книги Фавстоса. Назва «Бузандаран» означає збірка епічних оповідань[4].
В сучасних джерелах іноді зустрічається форма Фауст Візантійський[5].
«Історія Вірменії»
Праця Фавстоса Бузанда складалася з шести книг, з яких перші дві не збереглися. Ці книги відносилися до «Початкової історії» Вірменії, що охоплює період від «вавилонського стовпотворіння до смерті Христа», і до «Серединної історії», яка охоплює період поширення і утвердження християнства у Вірменії як державної релігії.
Третій період — «Кінцева історія», який охоплює понад 50 років, починаючи з царювання Хосрова III Котака (330—339), сина Тиридата III — до розділу Вірменії в 387 році на сфери впливу між сасанідським Іраном таРимом (за царювання Хосрова IV); це епоха царювання вірменських царів з династії Аршакунів — Хосрова, Тирана, Аршака II, Папа і Вараздата. III, IV, V і VI книги, що дійшли до нас відносяться до «Кінцевої історії».
Особливе місце Фавстос Бузанд у своїй «Історії» приділяє спарапетам (головнокомандувачам) з роду Маміконянів — Ваче, Васаку, Мушегу і Манвелу, які грали важливу роль у війнах Вірменії з Іраном.
«Історія» має швидше епічний, ніж строго історичний характер[2]. Манук Абегян вважає, що «не можна беззастережно користуватися цією працею як достовірним історичним джерелом», «тому що творчий момент в ньому займає значне місце». Цінність «Історії» полягає в тому, що вона повідомляє невідомі за іншими джерелами відомості про іранізовану соціальну структуру середньовічної Вірменії, про вірменську церкву, а також про практично загублену усну народну творчість, яке здійснила сильний вплив на текст[3].
Вперше «Історія Вірменії» Фавстоса Бузанда була опублікована в 1730 році в Стамбулі. Потім вона видавалася у Венеції (1832, 1889 і 1933 рр.), Петербурзі (1883 р.) і Тифлісі (1912 р.). Цей твір було перекладено французькою, німецькою, російською та англійською мовами.
Пам'ять
Іменем Павстоса Бузанда названа вулиця в Єревані.
Примітки
- ↑ а б Фавстос Бузанд — стаття з Ираника. James R. Russell
- ↑ а б в Pawstos Buzand, Pseudo-, Оксфордский словарь Византии, стр. 1610
- ↑ а б в Review of Nina G. Garsoian, The Epic histories Attributed to Pawstos Buzand, «Buzandaran Patmutiwnk» — Speculum, Vol. 67, No. 2 (Apr., 1992), p. 414
- ↑ Robert W. Thomson. Armenian Literary Culture through the Eleventh Century // The Armenian People From Ancient to Modern Times: The Dynastic Periods: From Antiquity to the Fourteenth Century / Edited by Richard G. Hovannisian. — St. Martin’s Press, 1997. — Vol. I. — P. 211.
- ↑ Кусикьян И. К. О русском переводе «Истории Армении» Фауста Византийского // Византийский временник. — 1956. — Т. 10 (26 квітня). — С. 203–207.
Література
- Абегян М. Х. История древнеармянской литературы. Т. 1. Ер., 1948.
- Абегян М. Х. Литература и историография // Культура раннефеодальной Армении (IV—VII вв.). Ер., 1980. С. 23 — 147.
- Адонц Н. Г. Фауст Византийский как историк // Христианский Восток. 1922. Т. 6. Вып. 3. С. 235—272.
- Ельницкий Л. А. К истории антицерковных и антихристианских тенденций в Армении в IV в. н. э. // Вестник древней истории. 1965. № 2. С. 122—130.
- Хачикян Л. С. «История Армении» Фавстоса Бузанда // Фавст Бузанд. История Армении Фавстоса Бузанда. Ер., 1953. С. V—XVI.
- Faustus de Byzance. Bibliothèque historique en quatre livres, traduite pour la première fois de l'arménien en français, par Jean-Baptiste Emine, directeur du Gymnase impérial de Wladimir sur la Klazma, в сборнике: «Collection des historiens anciens et modernes de l'Arménie, publiée en français.» par Victor Langlois", tome 1 (Paris, Librairie de Firmin Dido Frères, Fils et Cie, 1867), p. 201 — 310.
- Des Faustus von Byzanz Geschichte Armeniens. Aus dem Armenischen ubersetzt und mit einer Abhandlung uber die Geographie Armeniens eingelates von Dr. Lauer. Koln, 1879.
- Norman H. Baynes. Rome and Armenia in the fourth century // The English Historical Review, vol. XXV. New York-Bombay-Calcutta, 1910
Посилання
- Бузанд, Фавстос. История Армении. Восточная литература.
- История Армении Фавстоса Бузанда. Пер. с др.-арм. и коммент. М. А. Геворгяна. Под ред. С. Т. Еремяна. Вступит, ст. Л. С. Хачикяна. Ереван, 1953.
|