Абегян Манук Хачатурович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абегян Манук Хачатурович
вірм. Մանուկ Աբեղյան

Поштова марка СРСР з серії «Писатели нашей Родины», присвячена М. Х. Абегяну, 1965, 4 копійки (ЦФА 3223, Скотт 3062)
Народився17 (29) березня 1865
Təzəkəndd, Нахічеванський повітd, Еріванська губернія, Росія
Помер25 вересня 1944(1944-09-25)[1][2] (79 років)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
ПохованняТохмахський цвинтарd
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьмовознавець, літературознавець, громадський діяч, літературний критик, викладач університету
Alma materГеворкянська теологічна семінарія (1882, 1885)
Єнський університет
Лейпцизький університет
HU Berlin
Паризький університет
Галузьлітературознавство і мовознавство
ЗакладQ13054341?
Mariamian-Hovnanian Girl's Schoold
Геворкянська теологічна семінарія
Нерсісянська школа
Єреванський державний університет
Інституті літератури Академії Наук Вірменіїd
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d] (1935) і академік (27 квітня 1943)
ЧленствоСпілка письменників Вірменіїd
Академія наук Вірменської РСР
Armenian Relief Committeed
ДітиМгер Манукович Абегян
Сурен Абегянd
Нагороди

Ману́к Хачату́рович Абегя́н (вірм. Մանուկ Աբեղյան, 29 березня 1865, Астапат, Нахічевань — 25 вересня 1944) — вірменський філолог, академік АН Вірменської РСР (1943). Автор праць з історії старовинно-вірменської літератури, фольклору.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Сучасна українська енциклопедія. Т.1. — Харків, 2005.