Чарівногоріхові: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Alexbot (обговорення | внесок) м робот додав: cs:Vilínovité |
||
Рядок 59: | Рядок 59: | ||
[[Категорія:Ломикаменецвіті]] |
[[Категорія:Ломикаменецвіті]] |
||
[[cs:Vilínovité]] |
|||
[[da:Troldnød-familien]] |
[[da:Troldnød-familien]] |
||
[[de:Zaubernussgewächse]] |
[[de:Zaubernussgewächse]] |
Версія за 19:16, 31 жовтня 2009
Гамамелісові | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Квітки фотергіли (Fothergilla)
| ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Гамамелісові (Hamamelidaceae) — родина еудікотів порядку ломикаменецвітих.
Раніше класифікувалися до власного порядку гамамелісових (Hamamelidales) і підкласу гамамелідів (Hamamelidales). Вказаний порядок розглядався як сполучна ланка між порядком троходендрових і групою порядків так званих сережкоцвітних (кропив'яні, казуарінові, буки, тощо). Дерева, чагарники і чагарнички, рідко напівчагарники. До порядку гамамелісових відносили родини платанові (Plalanaceae), міротамнові (Myrothamnaceae) і гамамелісові, а також самшитові (Buxaceae), симмондсиєві (Simmondsiaceae) і дафніфіллові (Daphniphyllaceae), які іноді включають в порядок молочаєвих.
У родині гамамелісових близько 25 родів, до 110 видів чагарників і (рідше) дерев. Ареал сучасих гамамелісових розірваний: більшість мешкає у східній та південно-східній Азії, інші — в приатлантичних областях північної та центральної Америки, небагато в південній та центральній Африці й північно-східній Австралії. У третичний період гамамелісові зустрічалися в Європі. Найважливіші роди: парротія, гамамеліс (Hamamelis), ліквідамбар (Liquidambar), альтинґія (Altingia). Американський ліквідамбар смолоносний, або амброве дерево (L. styraciflua) висотою до 45 м, і малоазіатський ліквідамбар східний (L. orientalis) служать джерелом бальзаму стіракс; альтингія висока, або расамала (A. excelsa), що росте в гірських лісах від Східних Гімалаїв до Яви і Суматри, висотою до 60 м, дає цінну деревину.
Джерела
- Биологический энциклопедический словарь. / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986. — 864 с.
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |