Забайкалля: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м r2.7.1) (робот додав: cs:Zabajkalsko |
Xqbot (обговорення | внесок) м робот додав: eo:Transbajkalo; косметичні зміни |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
Воно тягнеться від озера [[Байкал]] на заході до кордону з [[Китай|Китаєм]] і [[Амурська область|Амурською областю]] на сході, від [[Північно-Байкальське нагір'я|Північно-Байкальського]], [[Патомське нагір'я|Патомського]] і [[Олекмо-Чарське нагір'я|Олекмо-Чарського]] нагір'їв на півночі до державного кордону Росії з [[Монголія|Монголією]] і [[Китай|Китаєм]] на півдні. Західну частину Забайкалля займає Республіка [[Бурятія]], а східну — [[Забайкальський край]]. Природними рубежами між ними є західна околиця [[Хентей-Даурське нагір'є|Хентей-Даурського нагір'я]] — хребти [[Цаган-Хуртей]], [[Яблоновий хребет|Яблоновий]] — долина верхньої і середньої течії [[Вітім]]а. |
Воно тягнеться від озера [[Байкал]] на заході до кордону з [[Китай|Китаєм]] і [[Амурська область|Амурською областю]] на сході, від [[Північно-Байкальське нагір'я|Північно-Байкальського]], [[Патомське нагір'я|Патомського]] і [[Олекмо-Чарське нагір'я|Олекмо-Чарського]] нагір'їв на півночі до державного кордону Росії з [[Монголія|Монголією]] і [[Китай|Китаєм]] на півдні. Західну частину Забайкалля займає Республіка [[Бурятія]], а східну — [[Забайкальський край]]. Природними рубежами між ними є західна околиця [[Хентей-Даурське нагір'є|Хентей-Даурського нагір'я]] — хребти [[Цаган-Хуртей]], [[Яблоновий хребет|Яблоновий]] — долина верхньої і середньої течії [[Вітім]]а. |
||
==Особливості== |
== Особливості == |
||
* по його території проходить частина Світового вододілу між [[Північний Льодовитий океан|Північним Льодовитим]] і [[Тихий океан|Тихим]] океанами |
* по його території проходить частина Світового вододілу між [[Північний Льодовитий океан|Північним Льодовитим]] і [[Тихий океан|Тихим]] океанами |
||
* крайній південь регіону відноситься до однієї з безстічних областей материка ([[Торейський безстічний басейн]]) |
* крайній південь регіону відноситься до однієї з безстічних областей материка ([[Торейський безстічний басейн]]) |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
* на дану територію проникають повітряні маси атлантичного, тихоокеанського і арктичного походження різного ступеня трансформації і впливу на [[клімат]]. |
* на дану територію проникають повітряні маси атлантичного, тихоокеанського і арктичного походження різного ступеня трансформації і впливу на [[клімат]]. |
||
==Географія== |
== Географія == |
||
===Гідрографія=== |
=== Гідрографія === |
||
Основні річки: [[Шилка]] і [[Аргунь]] (витоки [[Амур (ріка)|Амур]]а), [[Хилок]] і [[Чикой]] (притоки [[Селенга|Селенги]]), [[Олекма]] і [[Вітім]] (притоки [[Лена (річка)|Лени]]). |
Основні річки: [[Шилка]] і [[Аргунь]] (витоки [[Амур (ріка)|Амур]]а), [[Хилок]] і [[Чикой]] (притоки [[Селенга|Селенги]]), [[Олекма]] і [[Вітім]] (притоки [[Лена (річка)|Лени]]). |
||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
При просуванні з південного сходу на північний захід слідують три широтні зони: [[степ]]ова, [[лісостеп]]ова, [[ліс]]ова або [[тайга|тайгова]]. |
При просуванні з південного сходу на північний захід слідують три широтні зони: [[степ]]ова, [[лісостеп]]ова, [[ліс]]ова або [[тайга|тайгова]]. |
||
{{commons|Transbaikal}} |
{{commons|Transbaikal}} |
||
⚫ | |||
[[Категорія:Забайкалля]] |
[[Категорія:Забайкалля]] |
||
[[Категорія:Історичні краї Росії]] |
[[Категорія:Історичні краї Росії]] |
||
[[Категорія:Східний Сибір]] |
[[Категорія:Східний Сибір]] |
||
⚫ | |||
[[be:Забайкалле]] |
[[be:Забайкалле]] |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
[[de:Daurien]] |
[[de:Daurien]] |
||
[[en:Transbaikal]] |
[[en:Transbaikal]] |
||
[[eo:Transbajkalo]] |
|||
[[es:Transbaikalia]] |
[[es:Transbaikalia]] |
||
[[et:Taga-Baikal]] |
[[et:Taga-Baikal]] |
Версія за 11:56, 13 червня 2011
Забайка́лля — географічний край у складі Російської Федерації. Край займає південний схід Східного Сибіру.
Воно тягнеться від озера Байкал на заході до кордону з Китаєм і Амурською областю на сході, від Північно-Байкальського, Патомського і Олекмо-Чарського нагір'їв на півночі до державного кордону Росії з Монголією і Китаєм на півдні. Західну частину Забайкалля займає Республіка Бурятія, а східну — Забайкальський край. Природними рубежами між ними є західна околиця Хентей-Даурського нагір'я — хребти Цаган-Хуртей, Яблоновий — долина верхньої і середньої течії Вітіма.
Особливості
- по його території проходить частина Світового вододілу між Північним Льодовитим і Тихим океанами
- крайній південь регіону відноситься до однієї з безстічних областей материка (Торейський безстічний басейн)
- південний захід з річковими системами Хилка і Чикоя — частина Байкальського басейну, а озеро Байкал відноситься до Ділянок Світової Спадщини
- північ — Станове нагір'я — входить в Байкальську рифтову зону, де дуже активні неотектонічні рухи, що супроводжуються землетрусами різної сили аж до катастрофічних
- на дану територію проникають повітряні маси атлантичного, тихоокеанського і арктичного походження різного ступеня трансформації і впливу на клімат.
Географія
Гідрографія
Основні річки: Шилка і Аргунь (витоки Амура), Хилок і Чикой (притоки Селенги), Олекма і Вітім (притоки Лени).
Природа
Рослинний світ відрізняється великою різноманітністю. Це пов'язано з складністю геологічної будови, різноманітністю природних умов, тривалою історією розвитку.
Гірський рельєф, що створює різноманітність місць проживань, сприяв збереженню в екологічних нішах реліктів різних геологічних часів. Збереженню їх сприяла відсутність суцільного покривного заледеніння. Корінний зональний рослинний покрив території утворений степовими, лісовими і високогірними рослинними співтовариствами.
При просуванні з південного сходу на північний захід слідують три широтні зони: степова, лісостепова, лісова або тайгова.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Transbaikal |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |