Береза дніпровська
| Береза дніпровська | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Betula borysthenica Klokov | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Береза дніпровська (Betula borysthenica Klokov ) — дерево родини березових (Betulaceae).
Біологія виду
Фанерофіт. Листопадне дерево до 10 м заввишки або кущ. Кора на стовбурі та старих гілках біла, на молодих гілках зі смолистими бородавочками. Листки цупкі, шкірясті, яйцеподібно-ромбічні, на коротко опушених або майже оголених черешках. Квітки різностатеві, зібрані у сережки. Плід яйцеподібний горішок, опушений біля верхівки, з плівчастими крильцями. Цвіте у квітні-травні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням та вегетативно.
Поширення
Степова зона східної Європи. В Україні береза дніпровська росте в пониззі Південного Бугу, Дніпра та по Сіверському Дінцю. Найчастіше зустрічається в Миколаївській області, зрідка в Херсонській, Запорізький областях. На Нижньобузьких пісках у відомих раніше локалітетах знищена, але виявлена біля с. Галіциново. Росте на піщаних терасах в долинах крупних річок, котловинах видування, де формуються дернові середньопотужні підзолисті ґрунти, які на глибині 0,5-2 м підстилаються водонепроникним глинистим шаром. Витримує засипання піском. У зниженнях утворює невеликі колки, часто в комплексі з лучною, болотною або солончаковою рослиністю. Угруповання на Нижньодніпровських аренах відносяться до союзу Asparago tenuifolii-Quercion robori кл. Salicetea purpurea. Мезофіт. Раніше вид зростав у м.Миколаєві на території, яка досі має назву "Ліски". Вільними від забудови тут лишилися близько 30 га пісків, які частково вкриті штучними насадженнями сосни - парк "Ліски".
Природоохоронний статус
Вид занесено до Червоної книги України, Європейського червоного списку рослин, угруповання занесені до «Зеленої книги України». Охороняється у Чорноморському БЗ, низці заказників та РЛП. Задля збереження необхідний моніторинг стану популяцій, репатріація. Заборонено суцільні рубки, зміну гідрологічного режиму, надмірне випасання та організацію рекреаційних пунктів.
Джерела
Бойко, Бойко, Лічінкіна та ін., 2005; Гринь, 1954; Екофлора України, 2004; Зеленая книга Украинской ССР, 1987; Пачоский, 1915; Уманец 1999; Уманець, Соломаха, 1999; Флора восточной Европы, 2004; Перлини піщаної флори у пониззях Південного Бугу та Інгулу. Серія: Збереження біорізноманіття в Приморсько-степовому екокоридорі/ під ред. Г.В.Коломієць.-К.: Громадська організація "Веселий дельфін", 2008. - 40 с.