Лагоза Віктор Маркович
Лагоза Віктор Маркович (24 листопада 1918, м. Канів — 9 травня 2002, м. Харків) — український письменник, сатирик, поет.
Віктор Маркович Лагоза | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 24 листопада 1918 Канів Черкаської області | |||
Помер | 9 травня 2002 (83 роки) Харків | |||
Громадянство | СРСР Україна | |||
Діяльність | письменник, сатирик, поет | |||
Alma mater | Перший медичний інститут, Одеське артилерійське училище | |||
Заклад | НТУ «ХПІ» | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | сатира | |||
Нагороди | орден Червоної Зірки, орден Червоного Прапора, орден Великої Вітчизняної війни І ступеня, медаль "За трудову відзнаку" | |||
Премії | лауреат премії ім. О. Олеся | |||
| ||||
Біографія
Віктор Маркович Лагоза народився 24 листопада 1918 року у м. Канів Черкаської області в сім’ї службовця. Закінчивши семирічну школу, переїхав до Харкова. У 1937 року закінчив робітфак Першого медичного інституту. У 1938–1948 роках одинадцятирічна служба в армії. Приймав участь у поході на Західну Україну і Бессарабію, у фінській кампанії. Під час воєнних дій на Карельському перешийку Лагоза, випускник Одеського артилерійського училища, застосував новий бойовий прийом – виставив свою батарею важких гармат на передову лінію й вдарив прямою наводкою. За це був відзначений орденом Червоної Зірки (1940 рік). До листопада 1941 року – командир 5-ї батареї 137-го артилерійського полку.
Знищував німецько-фашистських загарбників під Москвою, у боях під Старою Русою на Північно-Західному та під Смоленськом на Західному фронтах. Чотири поранення та дві контузії. За героїчні дії на фронті нагороджений орденами Червоного Прапора, Великої Вітчизняної війни 1-го ступеня, 12 медалями.
З 1943 року Віктор Маркович Лагоза викладав на військовій кафедрі Харківського механіко-машинобудівного інституту (ХПІ).
У 1948 році демобілізувався як інвалід війни.
Згодом Віктор Маркович закінчив дворічну партійну школу, працював у народному господарстві, на будівництві, в промисловості.
Писати байки почав у школі, потім писав нариси для фронтової дивізіонної газети і журналу «Военный вестник». Перший вірш «На марше» надруковано у 1949 році в газеті «На страже Родины». Згодом у пресі публікувалися лірика і сатира. Літературні критики високо оцінили творчість талановитого автора, чим підштовхнули його до зростання, вдосконалення таланту. Гумористично-сатиричне обдарування поета набирало чіткого жанрового окреслення.
У 1956 році побачила світ перша збірка «Байки». Творчий доробок письменника складає 19 видань.
Тематика у байках Віктора Лагози досить широка. Цивільна служба надала йому багато тем і образів для творчості. У своїх байках веде прицільний вогонь по обраній цілі, як на військовій службі. Його яскрава сатира проникає і висвітлює, мов промінь, усі куточки життя, Віктор Лагоза висміює анонімників і дармоїдів, бюрократів, пияк і хабарників, амбітних неуків (наприклад, у збірках «Вчений і колода», «Списати!», «Припечатаний Заєць», «Рання Коза» та ін.).
Увібравши у себе все краще з надбань байкарської майстерні, Віктор Маркович зберіг свій творчий почерк та манеру. Байкам поета притаманні вдало побудований комічний сюжет, несподіваний виверт, створення смішної ситуації, а народний гумор, реалії та живі інтонації вдихають життя у ці твори.
Чудова лірична проза та поезія наявна у збірках «Дика груша» (1967), «Сонячні цілунки» (1965).
У Польщі, Румунії та Канаді неодноразово друкувалися твори Віктора Марковича Лагози.
У 1976 році нагороджений медаллю «За трудову відзнаку».
У 1997 році став лауреатом літературної премії Олександра Олеся.
Віктор Маркович вів дуже активну громадську діяльність. Обирався членом Харківського міському партії, Київського райкому партії, депутатом місцевих Рад народних депутатів.
З 1956 до 1976 року працював відповідальним секретарем Харківської організації СПУ. Водночас у 1963 - 1964 роках працював у журналі «Прапор». Нелегко йому було у заполітизовані радянські часи. Віктор Маркович, як людина з тверезим глуздом, «не був заповзятим виконавцем жорстоких неправедних вказівок, намагався йти в ногу із здоровою частиною письменницької громади»[1]. За це користувався великою повагою серед своїх колег.
Підірвали здоров’я старі бойові поранення та раптова смерть сина Ігоря, також відомого в Україні прозаїка, автора багатьох сатиричних книжок
Віктор Маркович Лагоза помер 9 травня 2002 року у Харкові.
Творчий доробок
- Байки / Віктор Лагоза. — Харків : Обл. вид-во, 1955. — 36 с. з іл.
- Вчений і колода : (байки і мініатюри) / В. Лагоза. – Київ : Рад. Україна, 1959. – 64 с. : іл.
- Списати! : байки, сатир. вірші, гуморески / В. Лагоза; худож. М. Литвин. – Харків : Кн. вид-во, 1959. – 104 с.
- Дармоїди / Віктор Лагоза. – Київ : Рад. письменник, 1962. – 72 с.
- Дармоїди : сатира / В. Лагоза. – Харків : Кн. вид-во, 1962. – 56 с. : іл.
- І з медом і з перцем : оповідання та гуморески / В. Лагоза. – Харків : Кн. вид-во, 1962. – 116 с.
- Лихе зілля : байки та гуморески / В. Лагоза; худож. М. А. Литвин. – Харків : Кн. вид-во, 1963. – 111 с.
- Припечатаний заєць : байки та гуморески / В. Лагоза; худож. О. М. Щеглов, В. Чернуха. – Харків : Прапор, 1965. – 76 с.
- Сонячні цілунки : [зб. лірич. та сатирико-гуморист. віршів] / В. Лагоза; худож. В. Григоров. – Харків : Прапор, 1965. – 139 с.
- Дика груша : оповідання та новели / В. Лагоза; худож. М. Литвин. – Харків : Прапор, 1967. – 72 с.
- Вот так жених : басни / В. Лагоза. – Харьков : Прапор, 1969. – 206 с.
- Оце так жених : байки / В. М. Лагоза. — Харків : Прапор, 1969. – 206 с.
- Вередливий слимак. Байки та гуморески / В. Лагоза; худож. О. Волинський. – Харків: Прапор, 1973. – 65 с., іл. 1
- Байки : [біогр. довідка: с. 85] / В. М. Лагоза ; іл.: В. Ю. Легкобит. – Київ : Дніпро, 1975. — 87 с.
- Рання Коза : байки. Гуморески / В. Лагоза; худож. М. А. Литвин – Харків : Прапор, 1976. – 104 с.
- Чужі млинці : байки та гуморески / В. Лагоза. – Харків : Прапор, 1978. – 110 с. : іл.
- Соловей у курнику : байки, гуморески / В. Лагоза. – Харків : Прапор, 1981. – 63 с. : іл.
- Ведмежа послуга : сатира і гумор / В. Лагоза. – Харків: Прапор, 1986. – 47 с.
- Твори : байки та гуморист. вірші / В. М. Лагоза. – Київ : Дніпро, 1988. — 182 [1] с., портр.
- З перцем і сіллю : байки та гуморески / В. Лагоза; худож.-оформлювач І. А. Борисова. – Харків : Прапор, 1989. – 84 с.
Примітки
- ↑ Ципін С. (24 листопада 1988). Прямою наводкою. Вечірній Харків.
Джерела
- Сміхом по вселюдському лиху: (до 100-річчя від дня народження Віктора Марковича Лагози) : біобібліогр. покажч. / Упр. культури і туризму Харків. облдержадмін., Харків. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. Л. О. Сашкова. – Харків : ХОУНБ, 2018. – 52 с.