Абрука (острів)

|Веб-сайт

Абрука
ест. Abruka
Найстаріший будинок на острові
Карта
Географія
58°09′50″ пн. ш. 22°30′14″ сх. д.
Акваторія	Ризька затока
Група островів	Моонзундський архіпелаг
Площа	8,78  км²
Країна
Естонія
Регіон	Сааремаа
Адм. одиниця	Сааремаа
Населення	34 осіб (2012)
Абрука Абрука (Естонія)
Абрука у Вікісховищі

Абрука (ест. Abruka) — невеликий острівець в західній частині Естонії, розташований в Ризькій затоці, в 4 км на південь від острова Сааремаа.

Географія

Абрука разом з кількома дрібнішими островами (Вахасе, Касселаід, Ліннусітамаа і Кірьюраху) утворює, власне, територію однойменного поселення, що входить до складу волості Каарма повіту Сааремаа. Загальна площа цих островів становить 10,1 кв.км, площа самого острова Абрука — 8,78 км², інших островів — 1,3 км²

Історія

Перші згадки про поселення на острові Абрука відносяться до Середньовіччя, коли єпископ Езель-Вікского єпископства в літні місяці займався на його території конярством і пізніше заснував садибу Абро; в той час на острові проживала лише обслуга господарства, селянські поселення були відсутні. Постійне населення сформувалося на острові до XVIII століття. У 1881 році на острові було відкрито початкову школу, яка пропрацювала до 1972 року.

Населення

Чисельність населення острова значно впала в XX столітті: так, в 1922 році на ньому проживало 150 чоловік, в 1959—111, в 1967 — 93, в 1974 — 65, в 1984 — 36, а у 2000 році — лише 25 [1] .

Проте, останнім часом населення острова знову дещо збільшилася: за станом на 2 листопада 2004 року чисельність населення острова складала 34 людини [3], за станом на 1 січня 2010 року — 31, за станом на 1 січня 2011 року — 33, і по станом на 1 січня 2012 року — 34 особи.

Туризм

Туристів на острів приваблює, перш за все, його дивовижна природа. За свої заспокійливі пейзажі він і отримав прізвисько «північний Едем». Велика площа Абрука покрита широколистяними лісами, що є рідкістю для цієї частини Естонії, де більше поширені ялівцеві зарості.

На острові знаходиться ботанічний заповідник (Abruka looduskaitseala), площею 92 га, де ростуть дуб, липа, в'яз, ясен, осика, ліщина, рідкісні види моху. Тут можна поспостерігати за осілими і перелітними птахами, а також за оленями, чиї предки колись були завезені на острів.

Крім природних красот, туристам буде цікаво поглянути на нижній (alumine tulepaak) і верхній (alumine tuletorn) маяки. Це діючі маяки, що знаходяться на східній стороні Абрука на відстані 670 м один від одного.

Як правило, більшість туристів приїжджають на Абрук на день з екскурсійними цілями і не зупиняються тут на нічліг, хоча в місцевих хуторах це можна зробити.

Зазвичай всі екскурсії завершуються на хуторі Вахтра, де можна спробувати національну естонську кухню: салаку, картопля в мундирі, кисле молоко і домашній хліб.

Ще один хутір — Інну, найстаріший на Абруці, його родзинкою є чудовий краєвид на море.

Посилання

• Abruka.ee (ест.) (англ.)
• Abruka.pri.ee (ест.)