Сааремаа
Сааремаа | |
---|---|
ест. Saaremaa | |
Карта | |
Географія | |
58°25′00″ пн. ш. 22°30′00″ сх. д. / 58.41667° пн. ш. 22.50000° сх. д.Координати: 58°25′00″ пн. ш. 22°30′00″ сх. д. / 58.41667° пн. ш. 22.50000° сх. д. | |
Місцерозташування | Балтійське море |
Акваторія | Балтійське море |
Група островів | Моонзундський архіпелаг |
Площа | 2672,4 км² |
Найвища точка | 62 м |
Країна | |
Естонія | |
Регіон | Сааремаа |
Адм. одиниця | Сааремаа |
Населення | 30 966 осіб (2013) |
Сааремаа у Вікісховищі |
Са́аремаа (ест. Saaremaa) — острів у Балтійському морі, на заході Естонії. Найбільший з островів Моонзундського архіпелагу.
- Сааремаа (ест. Saaremaa)
- Е́зель (нім. Ösel, дан. Øsel) — офіційна назва до 1918 року.
- Осілія (лат. Osilia)
Острів з'єднаний з островом Муху дамбою. Складений, головним чином, вапняками, місцями вкритий льодовиковими і морськими відкладеннями. Родовища доломітів (Каарма). Рідкісні зарості ялівця, соснові ліси. На острові заповідники Війдумяе й Вільсанді. Поблизу села Каалі — унікальний заповідник, де знаходяться метеоритні кратери. На острові розташоване місто Курессааре. Також на острові є озеро Аастеярв. Площа острова — 2672,4 км², за цим показником він займає 174-те місце у світі, найбільша висота — 62 м[1]. Довжина берегової лінії — 854 км[2].
Згідно зі скандинавськими джерелами, дорогою до Гольмґарду, де при дворі «конунґа Вольдемара перебував його дядько Сіґурд», біля острова потрапив у полон до піратів та був проданий ними естам у рабство майбутній король Олаф I Трюґґвасон.[3]
В часі нацистсько-радянської війни 1944 року на острові було здійснено невдалий радянський десант біля Вінтрі.
-
Історичний герб
-
Сучасний герб
- Список островів за площею
- 4163 Сааремаа — астероїд, названий на честь острова[4].
- ↑ [UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Saaremaa. (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 13 січня 2017. UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Saaremaa. (англ.)]
- ↑ Естонська енциклопедія, 1985—2007, том 11, стор. 125 (ест.)
- ↑ Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522) за травень-червень. — С. 37-55. ISSN 0130-5247
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Географический энциклопедический словарь. — Москва: Советская энциклопедия, 1989. — С. 406. (рос.)