Конярство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Two year old budjonny stallions in russia.jpg
Сільське господарство
Культури
Зернові культури
Кормові культури
Овочі і гриби
Олійні культури
Плодово-ягідні і горіхи
Технічні культури
Техніки
Агротехніка
Агрохімія
Гербологія
Агроґрунтознавство
Економіка
Ентомологія
Захворювання рослин
Захист рослин
Зберігання і переробка
Меліорація
Насінництво
Техніка і устаткування
Шкідники
Галузі
Вівчарство
Конярство
М'ясо-молочний комплекс
Птахівництво
Свинарство
Сільськогосподарський портал · ред.

Коня́рство — галузь тваринництва, яка займається розведенням та використовуванням коней. Конярство використовує відкриття та набутки гіпології, науки про коней.

Конярство в Україні[ред.ред. код]

Відсутність обліку коней до кінця ХІХ ст. не дає картини розвитку конярства, лише кінський перепис 1882 р. вперше встановив кількість коней в Україні – 2 858 000 голів. Щорічний приріст коней в Україні становив більше 80 тисяч голів, у 1916 р. кількість коней дорівнювала 5 424 000 голів[1][2][3]. Як зазначає Кунець[3], «до першої світової війни Росія за кількістю коней була першою країною у світі: в 1912 р. вона мала близько 35 млн. голів. США, найбагатша країна після Росії за кількістю коней, у 1910 р. мала їх тільки 19 833 000 голів. Число коней у Росії було не тільки вище за будь-яку європейську державу, а майже удвічі перевищувало загальну чисельність коней разом узятих держав Західної Європи».

У 1920 р. Українська республіка нараховувала 4,52 млн. коней, у 1922 р. – близько 4,11 млн[3].

В Україні конярство представлено такими напрямками: племінний, робочо-користувальний та спортивний.

У різних регіонах України через різні кліматичні й економічні умови розводили коней певного типу. У Донецькій губернії, східний частині Харківської губернії, частині Полтавської та Київської губерній переважав верховий тип, в Катеринославській губернії – рисистий, у Харківській, Полтавській, Чернігівський – ваговозний сільськогосподарський[3].

В Україні нараховувалося 589 приватних кінних заводів із 14036 маєтками, а також 5 державних кінних заводів (4 Біловодські та заснований у 1915 р. Державний чистокровний ім. М. І. Лазарева кінський завод Полтавської губернії)[3].

Породи[ред.ред. код]

Найпоширеніші породи:

Племінне конярство[ред.ред. код]

Племінне ядро основних поліпшуючих порід коней зосереджено в 17 кінних заводах України. Дібровський кінний завод виростив чемпіона і рекордиста орловської рисистої породи — жеребця Піона родоначальника нової лінії.

Pferde Familie.JPG

Новоолександрівський кінний завод сконцентрував генофонд ваговозних порід коней, а також створив нову новоолександрівську ваговозну породу, яка має лінії жеребців Кокетливого, Тантала, Стиля, тут вирощено чемпіонів і рекордистів цієї породи.

Деркульський кінний завод[4] у Данилівці вивів лінію жеребця Дугласа, яка розповсюджена в країнах СНД. Крім того, вирощено скакунів, жеребців-плідників. Чемпіонами породи стали жеребці Деракий та Задорний.

Стрілецький кінний завод[5][6] виростив високоякісного «дербіста» чистокровної верхової породи жеребця Брімстона, який дав чотири «дербіста» в тому числі тричі вінчаного жеребця Будинка.

Вихованці Онуфрієвського кінного заводу[7][8] чистокровної верхової породи одержали перемогу в головних традиційних та міжнародних призах; Ринжир, Гугенот, Бравада, Ескадрон, Гудзон, Дегестан, Едіт, Брезент, Хельсинг, Менует, Байкал і інші.

Мапа показує поголів'я коней у 2003 році в кожній окремо взятій країні у відсотках порівнянно з лідером — Китаєм (100% = 8,088,000 голів).

Станом на 1 січня 1998 в Україні налічувалось 736,9 тисяч голів коней. Роботу в галузі конярства координують: корпорація «Конярство України» та асоціація «Укркіньпром». Удосконалення племінних якостей, вирощування та випробування коней зосереджених в конезаводах та іподромах України проводить корпорація «Конярство України».

Асоціація «Укркіньпром» забезпечує господарства і населення України обозними і шкіряно-лимарними виробами, кінно-причепними знаряддями, засобами догляду за кіньми і постійно вдосконалює та впроваджує — у виробництво нові конкурентоспроможні зразки кінно-причепного знаряддя.

Чистокровні коні, народжені в України, не тільки можуть отримувати паспорти міжнародного зразка, а ще мають право на випробування та розведення за кордоном. Таке рішення прийняв та оголосив Міжнародний комітет з Племінних книг на своєму останньому засіданні 6 жовтня в Парижі (Франція). Таким чином, Україна досягла найвищої сходинки у всесвітньому міжнародному чистокровному кіннозаводстві. Це сталося завдяки спільній багаторічній праці фахівців ДП «Конярство України» та Асоціації «Жокей-клуб «Україна» щодо легітимізації чистокровного поголів’я коней України[9].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Кінь Це незавершена стаття про коней.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.